Модифіковане гіпсове в’яжуче

Анотація

Постановка проблеми. Недолік гіпсового в’яжучого – це обмежена водостійкість виробів із нього, що історично зумовило застосування продуктів на його основі переважно для внутрішніх будівельних та оздоблювальних робіт. Для регулювання процесу гідратації та структуроутворення використовують хімічні добавки, котрі вводять із додаванням води або для виробництво в’яжучого. Як правило, речовини, що підвищують розчинність гіпсового в’яжучого, є прискорювачами, а речовини, що зменшують розчинність, – сповільнювачами тужавлення суміші. Більшість прискорювачів та сповільнювачів  тужавлення негативно впливають на кінцеву міцність суміші. Більш ефективний вплив на гіпсові в’яжучі чинять добавки-пластифікатори. Мета дослідження ‑ модифікування гіпсового в’яжучого з метою підвищення його водостійкості та ліпшення деяких технологічних факторів (час тверднення, водогіпсове відношення тощо), що дозволяє зменшити його недоліки та розширити сферу застосування. Висновок. У результаті проведених досліджень досягнуто зміни основних властивостей гіпсового в’яжучого за рахунок додавання добавок-пластифікаторів. Визначено найбільш ефективні добавки, що дозволяють значно знизити водо-гіпсове співвідношення, підвищити показники міцності та отримати гіпсове в’яжуче більш щільної структури.