Оцінювання видового різноманіття біоценозів міста Дніпро
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261119.65.589Ключові слова:
стійкість біоценозу, видове різноманіття, індекс багатства, індекс подібності, урбанізаціяАнотація
Постановка проблеми. Велике значення в корекції та нейтралізації негативного впливу антропогенних факторів на формування екологічно безпечного середовища життєдіяльності людини повинні мати заходи оздоровлення урбанізованого середовища. Враховуючи дані еколого-гігієнічного моніторингу, стан захворюваності мешканців м. Дніпро, стає зрозумілою вагома значущість зелених насаджень, які виконують санітарно-гігієнічні, декоративно-планувальні та емоційно-психологічні функції. Визначення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро, таких як парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка, Дніпровсько-Орільський природний заповідник тапарк імені Лазаря Глоби, – актуальне науково-практичне завдання в умовах сучасного урбанізованого середовища. Мета дослідження − визначення умов, необхідних для збільшення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро; а також підвищення стійкості біоценозів до впливу урбанізації шляхом реконструкції рекреаційних об’єктів за рахунок проведення санітарно-оздоровчих заходів. Методи. З метою оцінювання різноманіття рослинності в природних екосистемах розраховували
b-різноманітність (безрозмірні показники − коефіцієнти подібності або, так звані, індекси спільності). Для цього використовували індекси видового багатства Маргалефа, Шеннона–Вівера, Cімпсона, Макінтоша та індекси спільності Жаккара, Сьйоренсена–Чекановського. Встановлено, що збільшення різноманітності видів у міських біоценозах сприятиме підвищенню їх стійкості та продуктивності. Висновки.Високою спільністю видів характеризуються біоценози парків, а дещо меншою − заповідники. Під час оцінювання загальної площі біоценозів урбанізованих ділянок виявлено, що на них висаджено більше видів деревних порід, ніж у парках, площі яких перевищують площі урбанізованих біоценозів у декілька разів. З віком насаджень видове різноманіття біоценозів знижується. Така реконструкція зменшує стійкість біоценозів до впливу урбанізації та потребує проведення санітарно-оздоровчих заходів.
Посилання
1. Kucheravyi V.P. Ekologiya [Ecology]. Lviv : Svit, 2010, 500 p. (in Ukrainian).
2. Kovyazin V.F.Monitoring pochvenno-rastitel'nyh resursov v `ekosistemah [Monitoring of soil and plant resources in ecosystems]. Edited by V.F. Kovyazina, Saint-Petersburg : Publishing House of Polytechnic University, 2011,
344 p. (in Russian).
3. Kucheryavyi V.A. Urbo`ekologiya s osnovami fitomelioracii[Urboecology with phytomelioration basics]. Urboecology. P. 1. Moscow : SIS “Information”, 2012, 375 p. (in Russian).
4. Sukachov V.N. Bіogeocenoz yak virazhennya vzaєmodії zhivoї ta nezhivoї prirodi na poverhnі Zemlі : spіvvіdnoshennya ponyat' «bіogeocenoz», «ekosistema», «geografіchnij landshaft» і «facіya» [Biogeocenosis as an expression of the interaction of living and inanimate nature on the Earth's surface: the relation between the concepts of "biogeocenosis", "ecosystem", "geographical landscape" and "facies"]. Osnovi lіsovoї bіogeocenologії [Fundamentals of forest biogeocenology]. Edited by Sukachov V.N. and Dylis N.V. Moscow : Science, 1964,
pp. 5−49. (in Ukrainian).
5. Bіlyavskyi G.O. and Brovdyi V.M. Pro klasifіkacіyu osnovnih napryamіv suchasnoї ekologії[About the classifications of the main areas of modern ecology]. Rіdna priroda [Native nature]. 2005, no. 2, 300 p.
(in Ukrainian).
6. Verhun O.O. and Tymoshenko O.A. Ocіnka vartostі «zelenogo» blagoustroyu teritorії NVK № 131
m. Dnіpropetrovs'k [Estimation of the cost of green improvement of the territory of DEC No. 131 Dnipropetrovsk]. Budіvnictvo, materіaloznavstvo, mashinobuduvannya [Construction, Materials Science, Mechanical Engineering]. Dnipropetrovsk : SHEE PSACEA, iss. 85, 2015, pp. 12–17.
7. Margalef R. Temporal succession and spatial heterogeneity in phytoplankton. Perspectives in Marine Biology. Berkeley : University of California Press, 1958, pp. 323–347.
8. Mаcintosh R.P. Matrix and plexus techniques. Handbook of Vegetation Science. P. 5. The Hague, 1973,
pp. 157–221.
9. Shannon С.В. and Weaver W. The Mathematical Theory of Communication. Urbana (Illinois) : University of Illinois Press, 1963, 345 р.
10. Simpson E.H. Measurement of diversity. Nature, London, 1949, vol. 163, no. 4148, 668 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
