Вивчення хімічної взаємодії магнезіального цементу з розчинами хлористого магнію підвищеної концентрації
Ключові слова:
магнезіальний цемент, хлористий магній, затворювач, час твердіння, кристалізація, рідка фаза, тверда фаза, рентгенофазовий аналіз, диференційно-термічний аналізАнотація
Постановка проблеми. У процесі активації MgO солями електролітів у результаті утворення неводостійких гідросилікатів магнію отримують міцний цементний камінь, який має низьку водостійкість.
І. П. Виродов вважає [9; 5], що твердіння магнезіального цементу при затворенні достатньо концентрованими
(С > 20 %) розчинами MgCl2 зумовлене кристалізацією оксигідрохлоридів складу: 3MgO∙MgCl2∙11Н2О, 5MgO∙MgCl2∙13Н2О і 7MgO∙MgCl2∙15Н2О. В області більш низьких концентрацій розчин MgCl2 утворює проміжну сполуку Mg[(OH)nCl2-n], яка має ізоморфну структуру Mg(OH)2. За дуже низької концентрації Сl- практично утворюється тільки Mg(OH)2.
Мета роботи. Дослідження формування водостійких гідросилікатів магнію для створення швидкотверднучої і міцної структури магнезіального каменю.
Висновок. Виявлено залежність формування структури магнезіального каменю від співвідношення (MgO/MgCl2) магнезіального цементу (MgO) та розчину хлористого магнію (MgCl2) різної щільності для утворення оптимального вмісту оксигідрохлоридів 3MgO·MgCl2·11Н2О, 5MgO·MgCl2·13Н2О і гідрату оксиду магнію (Mg(OH)2). У разі введення в систему MgO∙–∙H2О кремнієвої кислоти чи тонкомелених зерен кварцу з розмірами менше 20 – 30 мкм знадобиться більше одного місяця для початку утворення гідросилікатів магнію, яких міститься від 2 до 5 % від загальної кількості новоутворень. Підтверджується думка спеціалістів, що гідросилікати магнію не мають в’яжучих властивостей, на відміну від гідросилікатів кальцію, а головну роль у твердінні системи відіграє перекристалізація гелю Mg(OH)2, який створює прийнятну міцність каменю (Rсж ≈ 30МПа) через декілька років. Установлено, що у випадку затворення цементу MgO розчинами низької концентрації менше 1,5 мол/л (13 % чи 1,1 г/см3) кінцевим продуктом у структурі каменю є Mg(OH)2. У разі підвищення концентрації затворювача (розчин MgCl2) у структурі утворюються по черзі 3MgO·MgCl2·11Н2О і 5MgО·MgCl2·13H2О. Підвищення концентрації затворювача більше 2,5 мол/л (С = 21 % чи 1,18 г/см3) зумовлює до утворення системи MgО∙–∙MgCl2∙–∙H2О, яка складається з трьох фаз: пентооксигідрохлориду (5MgО·MgCl2·13H2О), триоксигідрохлориду (3MgO·MgCl2·11Н2О), залишків не прореагованого Mg(OH)2. В результаті випробувань установлено, що зразки, виготовлені із цементу і бішофіту з ρ = 1,28 г/см3, мають найвищу міцність.
Посилання
Bellashin L.I. Infrakrasnye spektry molekul [Infrared spectra of molecules]. Moscow: Izd-vo inostr. lit., 1957, 68 p. (in Russian).
Vaganov A.P. Ksilolit [Xylene]. Leningrad, Moscow: Gosstrojizdat, 1959, 144 p. (in Russian).
Vojvad A.Ya. Magnezial'nye vyazhuschie veschestva [Magnesia binders]. Riga: Zinatne, 1971, 331 p. (in Russian).
Gorbanenko V.M., Kramar L.Ya., Trofimov B.Ya., Korolev A.S. and Nuzhdin S.V. Kompozitsiya na osnove magnezial'nogo vyazhuschego [The composition on the base of magnesia binders]. Pat. 2238251 Rossiyskaya Federatsiya: MPK S04 V 28/30.
Killesso S.I. Dekorativnyy beton v arkhitekture [Decorative Concrete in Architecture]. Moscow: Stroyizdat, 1941, 66 p. (in Russian).
Mchednov-Petrosyan O.P. Strukturoobrazovanie v dispersnykh sistemakh s dobavkoy aktivnogo kremnezyoma [Structure formation in dispersed systems with the addition of active silica]. VI respublikanskaya konferentsiya po fizikokhimii, tekhnologii polucheniya i primeneniya promyvochnykh zhidkostey, dispersnykh sistem i tamponazhnykh rastvorov (Ivano-Frankovsk, oktyabr'-noyabr' 1985) [VI Republican conference on physical chemistry, technology of production and application of drilling fluids, dispersions system and cement slurry (Ivano-Frankivsk, October-November 1985)]. Kiev, 1985, vol. 1, pp. 100-101. (in Russiaan).
Trofimov B.Ya., Gorbunov S.P., Kramar L.Ya., Zhukov I.V., Bashev V.A., Ivanov F.M. and Kapkin M.M. Ispol'zovanie otkhoda proizvodstva ferro [The use of manufacturing ferro waste]. Beton i zhelezobeton [Concrete and reinforced concrete]. 1987, no. 4, pp. 39-41. (in Russian).
Uretskaya E.A. and Batyanovskiy E.I. Sukhie stroitel'nye smesi : materialy i tekhnologii [Dry construction mixtures: materials and technologies]. Minsk: Strinko, 2001, 198 p. (in Russian).
Helland S. Silika-tillenthingstood for Betong. Nordisk Beting. 1986, no. 3, pp. 15-19.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
