Мережа закладів позашкільної освіти як складова містобудівної системи

Анотація

Постановка проблеми. Вирішення містобудівних проблем побудови розгалуженої та доступної мережі позашкільних навчально-виховних закладів, формування пропозицій щодо розміщення позашкільних установ у структурі забудови та функціонально-планувальних особливостей організації територій позашкільних закладів має системний характер. Системний підхід передбачає дослідження не тільки внутрішньої функціональної структури території, будівель та споруд, а й аналіз зв’язків позашкільних закладів з усією міською забудовою, з промисловими підприємствами та науково-дослідними організаціями, з мережею установ громадського обслуговування та з іншими навчальними закладами. Мета статті ‑ проаналізувати теоретичні дослідження в галузі містобудування, які доцільно враховувати під час розроблення принципів та методів оптимізації мережі закладів позашкільної освіти. Висновки. В дослідженні встановлено, що системний підхід передбачає зв’язок позашкільних закладів освіти зі всією міською забудовою. Формування мережі закладів позашкільної освіти напряму залежить від тенденції розвитку соціально-педагогічних програм та реформування освітньої галузі в цілому. Визначено основні системні властивості мережі позашкільних навчальних закладів. З’ясовано, що у державних програмах реформування освіти зазначається, що кооперація ресурсів позашкільних та загальноосвітніх закладів ‑ один з ефективних шляхів розвитку безперервної освіти. У рамках дослідження ці положення дають можливість значно розширити мережу позашкільних установ та створити нові типи позашкільних закладів у структурі територіальних освітніх округів.