Інтервальні оцінки розв’язання статистичної моделі управління
Ключові слова:
статистична модель, множинна регресія, стохастичне програмування, імітаційна модель, інтервальні оцінки, оптимальне управлінняАнотація
Мета дослідження – створити модель управління складною системою на основі статистичних даних і знайти оптимальне управління. Метод. Побудова статистичної моделі складної системи, що відображає всю безліч її параметрів і зв'язків, – предмет багатьох досліджень. Усі вони засновані на методах математичної статистики і приводять до моделі множинної регресії [1,2,4]. Мета моделювання полягає не тільки в оцінюванні параметрів функціонування системи, а й в управлінні. Це викликає необхідність розв’язувати задачу стохастичного програмування [3]. Єдиного аналітичного методу розв’язання таких задач немає.У статті викладається один із підходів, що дозволяє розв’язати задачу пошуку найкращого управління за допомогою імітаційної моделі, що розглядає облік інтервальних оцінок регресії як випадковий вплив, передбачений математичною моделлю стохастичного програмування. Це дозволяє знайти не тільки точкові оцінки детермінованого оптимального рішення, що відбувається у разі зведенні задачі стохастичного програмування до задачі нелінійного програмування. Результати. Застосування запропонованого методу зумовлює отримання інтервальних оцінок керованих змінних і функції мети задачі оптимізації, відповідних інтервальним оцінками регресії пояснюваних параметрів на пояснювальні параметри. Наукова новизна. Запропоновано метод розв'язання задачі управління складною системою, що дозволяє врахувати стохастичний характер моделі і знайти не тільки точкові, а й інтервальні оцінки оптимального розв’язання. Практична значимість. Інтервальні оцінки розв’язання статистичної моделі, що враховують випадковий розкид статистичних даних, необхідні для прийняття правильного рішення під час вибору параметрів проектованої системи, що дозволить урахувати можливі небажані випадкові впливи.
Посилання
Tsibrij L.V. Vvedenie v statisticheskij analiz [Introduction to statistical analysis]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2016, 188 p. (in Russian).
Muliar S.S, Tsybrii L.V. Rozrobka alghorytmu pobudovy statystychnoi modeli optymalnoho upravlinnia [Development of optimal-management statistical model]. Stroitel'stvo, materialovedenie, mashinostroenie [Construction, Materials Science, Mechanical Engineering]. Komp'yuternye sistemy i informacionnye texnologii v obrazovanii, nauke i upravlenii [Computer systems and information technologies in education, science and management]. Dnepropetrovsk: PGASA, 2016, iss. 94, pp. 119-124. (in Ukrainian).
Ermol’ev Yu.M. Metody stoxasticheskogo programirovanya [Methods of stochastic programming]. Optimizaciya i issledovanie operacij [Optimization and operations research]. Moskva: Nauka, 1976, 240 p. (in Russian).
Levin D.M., Stefan D., Krebill T.S. and Berenson M.L. Statistika dlya menedzherov s ispolzovaniem Microsoft Excel [Statistics for managers using Microsoft Excel]. Ed. 4, Moskva: Vil’yams, 2004, 1312 p. (in Russian).
Tomashevskyi V.M. Modeliuvannia system [Systems’ modeling]. Кyiv: BHV, 2005, 352 p. (in Russian).
Dubrov A.M. Mkhitaryan V.S. and Troshin L.I. Mnogomernye statisticheskie metody [Multidimensional statistical methods]. Moskva: Finansy i statistika, 2000, 350 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права