Оцінка міцності гвинта, що застосовується для блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.290818.54.92Ключові слова:
гвинт, стержень, зусилля, напруження, розрахункова схема, остеосинтез, біодеградуючий матеріал, міцністьАнотація
Постановка проблеми. Діафізарні (позасуглобні) переломи великогомілкової кістки займають провідне місце серед переломів довгих трубчастих кісток (8,1–36,6 %). На сьогоднішній день лікарі віддають перевагу малоінвазивним методам остеосинтезу, які не пов'язані з нанесенням додаткової травми м'яких тканин в області перелому. Найбільш ефективним методом остеосинтезу, при діафізарних переломах великогомілкової кістки, є закритий блокуючий інтрамедулярний остеосинтез (БІОС). Перевагами закритого БІОС вважаються його мінімальна травматичність, а також можливість раннього навантаження на зламану кінцівку. Так як для консолідації перелому дуже важливо, щоб система кістка імплантат перебувала в постійному динамічному напруженні. Тому іноді виникає необхідність у виконанні операції по динамізації перелому, яка полягає у видаленні блокуючого гвинта. Поліпшити результати лікування пацієнтів з позасуглобовими переломами великогомілкової кістки можна шляхом застосування гвинтів виготовлених з біодеградуючих матеріалів. Суть цих матеріалів полягає в тому, що вони можуть розчинятися згодом. Таким чином, біодеградуючі гвинти після певного часу при їх навантаженні можуть бути зламані, тобто дадуть можливість виконання етапної динамізації перелому в задані терміни. Мета. Вивчення факторів, що впливають на міцність блокуючого гвинта для БІОС, виготовленого з біодеградуючого сплаву. Висновок. Результати розрахунків показали, що в розглянутій моделі напруження в гвинті істотно перевищують межу міцності використовуваного матеріалу. При цьому формула для обчислення напружень показала, що вони залежать тільки від діаметра гвинта. Отже, при використанні гвинтів виготовлених з біодеградуючого матеріалу, знаючи закон розчинності, можна встановити терміни руйнування. Однак, визначення цього закону вимагає виконання безлічі експериментів і є трудомістким завданням, що вказує на необхідність подальших досліджень.
Посилання
Baumgaertel F., Dahlen C., Stiletto R. and Gotzen L. Technique of using the AO femoral distractor for femoral intramedullary nailing. Journal of Orthopaedic Trauma. 1994, vol. 8(4), pp. 315–321.
Behrens F. and Searls K. External fixation of the Tibia. Basic concept and prospective evaluation. Journal of Bone and Joint Surgery. 1986, vol. 68 B(2), pp. 246–254.
Gajko G.V., Kalashnikov A.V., Vdovichenko K.V. and Chalajdyuk T.P. Analiz rezul'tatov lecheniya diafizarnyx perelomov bol'shebertsovoj kosti pri ispol’zovanii razlichnyx vidov osteosinteza [Analysis of the results of treatment of diaphyseal fractures of the tibia with different types of osteosynthesis]. Osteosintez [Osteosynthesis]. 2012, no. 3(20), pp. 16–20. (in Russian).
Klymovytskyi V.G. and Oksimets V.М. Perelomy, shcho ne zroslysia, ta psevdoartrozy [Unbreaked Fractures and Pseudoarthrosis]. Travma [Trauma]. 2012, no. 13(4), pp. 166–174. (in Ukrainian).
Sergeev S.V., Zagorodnij N.V., Abdulxabirov M.A. and others. Sovremennye metody osteosinteza kostej pri ostroj travme oporno-dvigatel'nogo apparata [Modern methods of osteosynthesis of bones in acute trauma of the musculoskeletal system]. Moskva: RUDN, 2008, 222 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права