Аналіз зовнішніх і внутрішніх сил в оточенні проекту
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.250918.15.192Ключові слова:
середовище проекту, особи, зацікавлені у проекті, чинники, що визначають успіх проекту, оцінювання досягнення цілей проекту, можливості досягнення цілей кожної із зацікавлених сторінАнотація
Постановка проблеми. Сьогодні в середовищі українських проектних менеджерів одна з найбільш обговорюваних тем – це управління зовнішніми і внутрішніми силами в оточенні проекту. Відомо, що найкращих результатів досягають ті проекти і організації, які максимально повно враховують вплив зацікавлених осіб і компетентно вибудовують свої взаємини з усіма зацікавленими сторонами, чим створюється цінність для всіх сторін, а не тільки для власників проектів. Аналіз публікацій і досліджень показує, що увага приділяється різним аспектам взаємодії проекту із зацікавленими сторонами, однак усі ці джерела фрагментарно викладають проблему, не даючи повного уявлення про процес у цілому. Менеджеру важливо бачити весь процес у цілому, щоб розуміти взаємозв'язок і значення послідовних дій і завдань, спрямованих на управління зацікавленими сторонами. Мета роботи – узагальнити і систематизувати комплекс знань щодо управління важливими дійовими особами в оточенні проекту, подати весь процес управління взаємодіями цілком і визначити можливості підвищення керованості зацікавленими сторонами як у структурному відношенні, так і в плані розвитку процесу.
Автори виконали систематизацію методів управління зацікавленими сторонами в проекті. Вся напрацьована база знань наведена у вигляді структури, що містить: фази проекту; етапи управління; групи процесів; методи, інструменти, дії. На основі запропонованої систематизації весь комплекс завдань управління зацікавленими сторонами, показаний у вигляді єдиного процесу послідовних пов'язаних дій, що дозволяє менеджеру бачити і контролювати весь процес у цілому.
Визначено можливості підвищення керованості зовнішніми чинниками і особами як у структурному відношенні, так і в плані розвитку процесу. Показано, що аналіз зовнішніх і внутрішніх сил створює базу для формування структур управління взаємовідносинами. Для створення формальної організації для управління взаємодіями слід враховувати два моменти: вибір формальної структури і критеріїв, за якими будуть оцінювати успішність управління взаємовідносинами. Запропоновано для вибору оптимальної структури скористатися методом аналізу ієрархій – уявлення проблеми у вигляді ієрархії. У розглянутій задачі структура представлена можливими альтернативами, які утворюють четвертий (нижчий) рівень ієрархії. Критерії та підкритерії, яким повинна відповідати структура, утворюють другий і третій рівні ієрархії. На вершині ієрархії мета – вибір оптимальної структури з точки зору кращого задоволення інтересів ключових дійових осіб в оточенні проекту. Показано, що оцінити успішність управління взаємодіями можливо через контроль часу, а для непідготовленого виконавця час на взаємодію підпорядковується рівнянню випадкового блукання. Якщо управління взаємодіями покласти на формальну структуру, весь комплекс завдань буде виконано набагато швидше. До того ж, час легко піддається виміру і може служити кількісною мірою оцінювання успішності управління взаємодіями за наявності структури і без неї.
Посилання
Bilokon A.I. and Trifonov I.V. Upravlinnia proektamy i programamy restrukturyzatsii [Project management and programs of restructuring]. Dnipropetrovsk: PDABA, 2008, 138 p. (in Ukrainian).
Belokon’ A.I. and Malanchiy S.A. Upravlenie okrugeniem v proektah obucheniya inostrannyh studentov [Management of environment in the projects of foreign students’ teaching]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnogo universytetu «KhPI». Zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Stratehichne upravlinnia, upravlinnia portfeliamy, programamy ta proektamy [Bulletin of the National Technical University «KhPI». Collection of scientific papers. Series: Strategic management, portfolio managemet, programs and projects]. Kharkiv: NTU «KhPI». 2017, no 2, pp. 79–83. (in Russian).
Belokon’ A.I., Malanchiy S.A. and Kotsiuba T.V. Upravlenie zainteresovannymi storonami v okrugenii proekta [Manage interested parties in project environment]. Visnyk Prydniprovskoi dergavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury [Bulletin of Prydneprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Archicture]. Dnipropetrovsk, 2016, no. 4 (217), pp. 64–72. (in Russian).
Grashina M.A. and Dunkan V.R. Osnovy upravleniya proektami [Basics of project management].St. Petersburg: Piter, 2006, 208 p. (in Russian).
Iouker R. Upravlenie mezhdunarodnym okruzheniem proekta [Management of international project environment]. Project Leadership Seminar: Confidential materials. Strategic Management Group. Philadelphia, 1994, 15 p.
Yulker R. Managing the international project environment. International Journal of project Management. 1992, vol. 10, iss. 4, pp. 219–226.
Mitchell R.K., Agle B.R. and Wood D.J. Toward a Theory of Stakeholder Identification and Salience: Defining the Principle of Who and What Really Counts. Academy of Management Review. 1997, vol. 22, no. 4, pp. 853–886.
Saati T. and Kerns K. Analiticheskoe planirovanie. Organizatsiya system [Analytical planning. Organization of systems]. Moskva: Radio i svyaz, 1991, 224 p. (in Russian).
Silvasti Yu. Upravlenie zainteresovanymi storonami [Management of interested parties]. Mir upravleniya proektami. Osnovy, metody, organizatsiya, primenenie [World of project management. Basics, methods organization and application]. Moskva: Alans, 1993, pp. 188–192. (in Russian).
Chernov S.K. and Maliy V.V. ed. Upravlinnya proektami [Project Management]. Mykolayiv: NUK, 2010, 354 p. (in Ukrainian).
ISO 21 500:2012. Guidance on Project Management. ISO.2012, 36 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права