Піч – опалювальний пристрій народного житла середнього подніпров’я (конструктивно-функціональний та світоглядний аспекти)

Автор(и)

  • G. P. Yevseіeva Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна https://orcid.org/0000-0001-9207-6333
  • V. V. Petrenko Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна https://orcid.org/0000-0001-9217-2827

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.231018.85.315

Ключові слова:

українська хата, опалювальні пристрої, піч, конструктивно-функціональні особливості печі, розмальовування печі, сакральні традиції печі

Анотація

. У наш час уже неможливо уявити собі комфортного існування в приміщенні без опалювальних приладів. Первинні «опалювальні системи» з'явилися ще й у кам'яному віці. Прадавні люди розпалювали у своїх житлах багаття, які зігрівали їх у непогоду (а заодно й служили «плитою» для приготування їжі). З розвитком людського суспільства еволюціонували й опалювальні прилади та пристрої для забезпечення його комфортного існування. Так приблизно за пару століть до нашої ери з'явилися перші опалювальні печі з димарями для відводу продуктів горіння. Ці печі використовуються й донині, спрямовуючи удосконалення на збільшення їх ефективності.Великий внесок в «опалювальну історію» людства внесли інженери прадавнього Риму. Система, яка мала назву «хюпокаустум (гріюча підлога)», була доволі складна але при цьому ефективна. Від печі, яка розпалювалася за межами будівлі спалювали паливо, а по мережі спеціальних каналів, що проходили в підлоговому просторі і в стінах нагріте повітря нагрівало ці огорожі, а потім віддавали тепло внутрішньому повітрю. У XV-XVIII століттях були поширені глиняні й цегельні печі, у багатих будинках, щоправда, можна було зустріти кахельні, що вважалося великою розкішшю.На території України ці види печей повсюдно використовувалися в побуті. Сьогодні ще можна знайти українські оселі де активно використовуються печі, але здебільшого вони стали елементом декору. Піч, у старі часи, завжди була неодмінним атрибутом кожної української хати. Виявлення особливостей розвитку української печі як елемента інтер’єру, побуту та культури українського народу виявляє інтерес, як для етнографів так та істориків, так і для будівельників та інженерів, бо питання теплозбереження та опалення приміщення на теренах України сьогодні є вкрай актуальними, оскільки стосуються дуже вразливих тем для сьогоднішнього соціуму – газ, вугілля, комунальні тарифи тощо. В українській народній традиції народне житло належить до головних ділянок традиційної культури етносу, а система опалення та теплозбереження становить, своєю чергою, одну з його найважливіших типологічних особливостей. У системі народного житла такі специфічні особливості має українська піч. Піч, будучи серце української хати, мала свої особливості конструктивно-функціональних рішень. Перш чим дослідити піч як опалювальний пристрій, уточнимо поняття «опалення» — штучний обігрів приміщень протягом опалювального періоду з метою відшкодування в них теплових втрат і підтримки на заданому рівні температури, що відповідає умовам теплового комфорту та/або вимогам технологічного процесу. Мета дослідження полягає у висвітлені маловідомих аспектів, зокрема конструктивно-функціональних, опалюваних пристроїв українського народного житла, зокрема печі. Висновки. 1. Основними опалювальними пристроями на теренах Дніпропетровщини, зокрема у селах Петриківського району, були вариста піч, яка виконувала функції опалення та приготування їжі, груба та лежанка. 2. У сучасних оселях здебільшого збереглися лише лежанки та груби як опалювальні пристрої, а вариста піч замінена технологічно новими газовими печами. 3. Конструктивно-функціональні особливості варистої печі тісно пов’язані з особливостями господарства, але мали загальний характер, який породжувався необхідністю безпеки експлуатації печі. 4. Опалювальні пристрої, прилади для їх обслуговування і відведення диму посідали помітне місце у традиційних світоглядних та обрядово-звичаєвій культурі селянина. На сьогодні ці традиції помітно втрачаються. 5. Традиція прикрашання, розмальовування опалювальних пристроїв зберіглася до сьогодні, виконуючи лише естетичну функцію.

Біографії авторів

G. P. Yevseіeva, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Кафедра українознавства, д-р наук держ. управ., проф.

V. V. Petrenko, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

студ.

Посилання

Babenko V.A. Etnograficheskiy ocherk narodnogo byta Ekaterinoslavskogo kraya, 1905 [Ethnographic sketch of the national life of Yekaterinoslav region, 1905]. Dnepropetrovskiy nats. istor. muzey im. D.I. Yavornitskoho [Yavornitskiy National Historical Museum of Dnipro]. Khar’kov: Pereizdanie Khar’kovskogo chastnogo muzeya gorodskoy usad’by, 2013, 152 p. (in Russian).

Bahniuk A.L. Symvoly ukrainstva. Khudozhno-informatsiinyi dovidnyk [Symbols of Ukrainians. Artistic and information guide]. Ternopil: Navchalna knyha. Bohdan, 2010, 512 p. (in Ukrainian).

Bayburin A.K. Zhilishche v obrazakh i predstavleniyakh vostochnykh slavyan [House in the characters and beliefs of the East Slavs]. Leningrad: Nauka, 1983, 188 p. (in Russian).

Berchenko Ye. Nastinne malovannia ukrainskykh khat ta hospodarskykh budivel pry nykh. Zoshyt 1. Dnipropetrovshchyna [Wall painting of Ukrainian houses and household buildings with them. Exercise book 1. Dnipropetrovshchyna]. Kharkiv; Kyiv: Derzhavne vyd-vo Ukrainy, 1930, 148 p. (in Ukrainian).

Yak nashi pradidy maistruvaly khatu [How our great-grandfathers made the house]. Mamaieva sloboda [Mamai settlement]. Available at: http://mamajeva-sloboda.ua/publ/yak-nashi-pradidy-maistruvaly-hatu [Accessed 15 February 2019]. (in Ukrainian).

Danyliuk A.H. Ukrainska khata [Ukrainian house]. Kyiv: Naukova Dumka, 1991, 110 p. (in Ukrainian).

Danyliuk A.H. Davnie narodne zhytlo v Shatskomu natsionalnomu parku [Ancient folk house in the Shatskyi National Park]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography], 1994, no. 2–3, pp. 70–73. (in Ukrainian).

Darenska V.M. Sacralnist prostoru tradytsiinoho ukrainskoho zhytla [The sacrament of the space of traditional Ukrainian house]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu “KPI”. Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika [Bulletin of National Technical University of Ukraine “KPI”. Philosophy. Psychology. Pedagogics], 2009, no. 1(25), pp. 2226. (in Ukrainian).

Dmytrenko M.K. Narodni poviria [Folk beliefs]. Kyiv: Narodoznavstvo, 1997, 68 p. (in Ukrainian).

Dobrovolska T.A. Interier narodnoho zhytla Slobozhanshchyny [Interior of folk house in Slobozhanshchyna], 1994, no. 2–3, pp. 73–79. (in Ukrainian).

Dovidnyk silskoho budivelnyka [A guide of a rural construction worker]; ch. edit. V.I. Moshchil. Kyiv: Derzh. vyd-vo tekhn. lit. Ukrainy, 1951, 342 p. (in Ukrainian).

Etnohrafiia Ukrainy [Ethnography of Ukraine]; ed. S.A. Makarchuk. Lviv: Svit, 1994, 520 p. (in Ukrainian).

Zhaivoronok V.V. Znaky ukrainskoi etnokultury [Signs of Ukrainian ethnoculture]. Kyiv: Dovira, 2006, 703 p.

Yevsieieva H.P. and Savytskyi M.V. Istoriia ta tradytsii ukrainskoho narodnoho zhytla Prydniprovskoho rehionu [History and traditions of the Ukrainian national house in the Prydniprovskyi region]. Dnipropetrovsk: Prydniprovska derzhavna akademiia budivnytstva ta arkhitektury, 2016, 269 p. (in Ukrainian).

Kosmina T. Narodne mystetstvo v arkhitekturnomu ansambli tradytsiinoho zhytla [Popular art in the architectural ensemble of traditional house]. Ukrainske mystetstvoznavstvo: materialy, doslidzhennia, retsenzii [Ukrainian art studies: materials, researches, reviews]. NAN Ukrainy; In-t mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M.T. Rylskoho [The National Academy of Sciences of Ukraine; The Rylskyi Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology]. Kyiv, 2008, iss. 8, pp. 52–62. (in Ukrainian).

Kraieznavstvo – Opillia – Ivano-Frankivska oblast [Local history – Opillia – Ivano-Frankivsk Oblast]. Naukova biblioteka Ukrainy [Scientific Library of Ukraine]. Available at: http://www.info-library.com.ua/libs/kraeznavstvo/59-opillja/621-narodna-arhitektura-opillja.html [Accessed 20 February 2019]. (in Ukrainian).

Mys’ko Yu.V. Pochitaniye pechi u vostochnykh slavyan (po arkheologicheskim dannym Dneprovskogo Pravoberezh’ya) [Honoring the stove of the East Slavs (according to the archaeological data of the right bank of the Dnepr)]. Khleb v narodnoy kul’ture. Etnograficheskiye ocherki [Bread in folk culture. Ethnographic essays]. Moscow: Nauka, 2004, pp. 83–91.

Orel L. Svoia khata – ridna maty [Own home is native mother]. Ukrainska rodyna: Rodynnyi i hromadianskyi pobut [Ukrainian family: Family and civil routine]. Kyiv: Vyd-vo im. O. Telihy, 2000, pp. 13–69.

Dovhan Serhii. Osoblyvosti khudozhnoho ozdoblennia v interieri tradytsiinoho zhytla Pereiaslavshchyny naprykintsi XIX – u seredyni XX stolittia (na osnovi ekspedytsiinykh materialiv) [Features of artistic decoration in the interior of the traditional Pereiaslav house in the late nineteenth century – in the middle of the twentieth century (based on expeditionary materials)]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Popular art and ethnography], 2010, no. 1, pp. 129–131.

Rappoport P.A. Drevnerusskoye zhilishche [Old Russian house]; ch. edit. B.L. Rybakov; Akademiya nauk SSSR; In-t arkheologii. Arkheologiya SSSR: Svod arkheologicheskikh istochnikov [Archeology of the USSR: List of archaeological sources]. Leningrad: Nauka, 1975, iss. E1-32, pp. 104–155.

Samoilovych V.P. Ukrainske narodne zhytlo (kinets XIX – pochatok XX stolit) [Ukrainian folk house (the end of the nineteenth and the beginning of twentieth centuries)]. Kyiv: Naukova dumka, 1972, 50 p.

Sevruk V. Vidome i nevidome pro ukrainsku khatu [Known and unknown about the Ukrainian house]. Zhinka-onlain [Woman online]. Available at: http://www.zhinka-online.com.ua/39-zhinka-onlajn/320-vidome-i-nevidome-pro-ukrainsku-khatu.html [Accessed 19 February 2019]. (in Ukrainian).

Siletskyi R. Opaliuvalni prystroi narodnoho zhytla Serednoho Polissia (konstruktyvno-funktsionalnyi ta svitohliadnyi aspekty) [Heating devices of the people’s houses of the Middle Polissia (constructive-functional and ideological aspects)]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna [Visnyk of the Lviv University. Historical Series]. Lviv, 2008, iss. 43, pp. 134–183.

Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh [Ukrainian dictionary: in 11 volumes]; ed. I. K. Bilodid (head) and others. AN URSR, In-t movoznavstva im. O.O. Potebni [Academy of Sciences of the USSR, Potebnia Institute of Linguistics]. Kyiv: Naukova dumka, 1970–1980.

Smolii Yu. Malovani pechi Katerynoslavshchyny 1910-kh rokiv [Drawn ovens of the Katerynoslavshchyna 1910s]. Narodne mystetstvo [Popular art], 2005, no. 1-2, pp. 28–31.

Sumtsov M.F. Slobozhany. Istorychno-etnohrafichna rozvidka [Slobozhany. Historical and ethnographic intelligence]. Kharkiv: Soiuz, 1918, 240 p.

Cherepanova S.O. Filosofiia rodoznavstva [Philosophy of genealogy]; introd. by prof. V.H. Skotnyi. Kyiv: Znannia, 2008, 460 p.

Krzhishtalovich N.I. Russkaya pech’ – serdtse Russkoy izby [The Russian oven is a heart of the Russian house]. Shkola deshevogo ognestoykogo sel’skogo i gorodskogo stroitel’nogo iskusstva [School of cheap fire-proofed rural and urban engineering art]. Year 1, iss. 1, part 1. Saint Petersburg: Tipografiya A.A. Porokhovshchikova, 1900.

Shcherbakivskyi V. Ornamentatsiia ukrainskoi khaty= L'ornementation de la maison rustique ukrainien [Ornamentation of Ukrainian house = L'ornementation de la maison rustique ukrainien]. Ukrainske narodne mystetstvo [Ukrainian folk art]. Rym: [s.n.], 1980, vol. 3, 104 p. (Vydannia “Bohoslovii”: part 53).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові дослідження