DOI: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261218.83.452

Філософія в архітектурі: сучасний погляд

T. O. Grebinnyk, V. V. Belopoly, O. I. Plaksina

Анотація


Постановка проблеми. У зв’язку з реформуванням вищих навчальних закладів в Україні відсутні навчальні та дослідні матеріали, що можуть допомогти системно та послідовно виявити на стадії проектного дослідження зв’язок між функцією, формоутворенням та культурологічно-філософськими особливостями контексту архітектурного середовища міста. Мета статті теоретично встановити факт паралельного історичного розвитку та нероздільної категоріальної, естетичної, етичної цілісності теоретичних і практичних категорій філософії та архітектури. Виклад матеріалу. Актуальність роботи на разі полягає в тому, що доводиться необхідність поглибленого вивчення філософських проблем в підготовці майбутніх архітекторів. Обидві дисципліни охоплюють майже всі області людського досвіду, починаючи із жрецької мудрості стародавнього світу, з первісного символізму. Крім того, обидві сфери діяльності і мислення самостійно, не перетинаючись, обґрунтовують свою методологію і логіку передачі досвіду. Онтологічний аспект дослідження полягає у прийнятому апріорно положенні: кожен зодчий свідомо чи несвідомо, в міру сил і таланту, керується метою, зазначеною в самому імені його професії, прагне представити у своєму творі максимально виражену і розгорнуту картину світобудови. Саме ця цільова установка служить стрижнем для всієї множини смислів архітектури, пружиною для її становлення і розгортання. Гносеологічний аспект випливає з онтологічного аспекту. У цьому аспекті розкриваються зміст і логіка становлення і розгортання архітектурного простору й архітектурної форми. Культура дає численні свідчення про тісні органічні зв'язки філософії і архітектури. Не випадково самі архітектори схильні називати архітектуру застиглою у камені філософією свого часу, як це робить, наприклад, Ле Корбюзьє. Точки зіткнення філософії та архітектури різноманітні. Велика роль належить особистим творчим контактам людей мистецтва з філософами. Рівень освоєння курсу визначається вмінням магістрантів орієнтуватися в сучасних філософських школах і напрямах, навичками читання філософської літератури, це вміння формується на загальному курсі з філософії. Але цих навичок недостатньо для підвищення теоретичної і категоріальної культури майбутніх архітекторів. Потрібне більше осмислення та розуміння ролі і місця архітектури й архітектора у світі, в сучасному житті, усвідомлення небезпеки перетворення архітектури на чисту формотворчість, байдужу до сучасних гуманітарних загальнолюдських і національних цінностей. Висновок. Виявляється, що архітектуру неможливо відокремити від її способу формувати світ за поглядами цілих поколінь архітекторів. Тобто формується світогляд епохи, який базується на досягненнях світу, і саме тому філософія прийняла на себе образ архітектури і прагнула досягти її подоби. Так виникає фундаментальна амбівалентність філософії щодо архітектури, без якої філософія не може працювати.


Ключові слова


філософія і архітектура; мова архітектури; семіотика формоутворення; онтологія в архітектурі; ідеальне і матеріальне; синтез мистецтв

Повний текст:

PDF

Посилання


Dobricyna, I. A., 2004. Ot postmodernizma — k nelinejnoj arhitekture: Arhitektura v kontekste sovremennoj filosofii [From postmodernism to nonlinear architecture: architecture in the context of contemporary philosophy]. Strojizdat, Moscow (in Russian).

Revzin, G., 2002. Ocherki po filosofii arhitekturnoj formy [Essays on the philosophy of architectural form]. OGI, Moscow (in Russian).

Dzhenks, Ch., 1985. Jazyk arhitektury postmodernizma [Language of postmodern architecture]. Strojizdat, Moscow (in Russian).

Vitruvij, 2006. Desjat' knig ob arhitekture [Ten books about architecture]. Architecture-С, Moscow (in Russian).

Makljujen, M., 2004. Galaktika Gutenberga: Sotvorenie cheloveka pechatnoj kul'tury. [Gutenberg's galaxy: the creation of print culture’s man]. Nika-Centr, Kiev (in Russian). P. 54.

Platon, 1973. Sobranie sochinenij v 3 tomah (v 4 knigah). Tom 3. Chast' 2. [Collected Works in 3 volumes (in 4 books). Volume 3. Part 2]. Mysl, Moscow (in Russian). P. 15.

Electronic resource

Rappoport, A. G., 1985. Arhitektura i ontologija. Bashnja i labirint [Architecture and ontology. The tower and the labyrinth]. №1 (12.11.11). (in Russian). Retrieved from URL: http://papardes.blogspot.com/2011/11/1985.html

Aristotel'. Fizika [Physics] (in Russian). // Biblioteka Maksima Moshkova. Retrieved from URL: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/physic.txt

Aristotel'. Metafizika [Metaphysics] (in Russian). Retrieved from URL : http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt

Filon Aleksandrijskij. O sotvorenii mira soglasno Moiseju [About the creation of the world according to Moses] (in Russian). Retrieved from URL: http://khazarzar.skeptik.net/books/philo/opificio.htm

Amvrosij Mediolanskij. Shestodnev protiv jevoljucii [Six days vs. evolution] (in Russian). Retrieved from URL: creatio.orthodoxy.ru/fathers/amvrosi_mediolansky.html

https://ru.wikisource.org/wiki


Пристатейна бібліографія ГОСТ


  1. Добрицына И. А. От постмодернизма – к нелинейной архитектуре: Архитектура в контексте современной философии / И. А. Добрицына. – Москва : Прогресс-Традиция, 2004. – 416 с.
  2. Ревзин Г. И. Очерки по философии архитектурной формы / Г. И. Ревзин. – Москва : ОГИ, 2002. – 144 с.
  3. Дженкс Ч. А. Язык архитектуры постмодернизма / Чарльз А. Дженкс ; пер. с англ. А. В. Рябушина, М. В. Уваровой ; под ред. [и с предисл.] А. В. Рябушина, В. Л. Хайта. – Москва : Стройиздат, 1985. – 137 с.
  4. Витрувий. Десять книг об архитектуре / Витрувий ; пер. Ф. А. Петровского ; под общ. ред. А. Г. Габричевского. – Репр. изд. – Москва : Архитектура-С, 2006. – 328 с. – (Классики теории архитектуры).
  5. Мак-Люэн Маршалл. Галактика Гутенберга: Сотворение человека печатной культуры / Маршалл Мак-Люэн. – Киев : Ника-Центр, 2004. – 432 с. – (Серия «Сдвиг Парадигмы» ; Вып. 1).
  6. Платон. Сочинения : в 3 т. / Платон ; [общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса] : [пер. с древнегреч.]. – Москва : Мысль, 1971. – Т. 3, ч. 1. – 685 с. – (Философское наследие : ФН).

Электронный ресурс

  1. Раппопорт А. Г. Архитектура и онтология [28.02.1985] / А. Г. Раппопорт // Башня и лабиринт. –13.11.2011. – Режим доступа: http://papardes.blogspot.com/2011/11/1985.html. – Проверено 19.04.2019.
  2. Аристотель. Физика / Аристотель ; сост. В. Шкода ; пер. В. П. Карпов // Философы Греции. Основы основ: логика, физика, этика : пер. с древнегреч. – Харьков : ЭКСМО-Пресс, 1999. – (Антология мысли). – Режим доступа: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/physic.txt. – Проверено 22.04.2019.
  3. Аристотель. Метафизика / Аристотель / ОСR :Сергей Васильченко. – Режим доступа: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt. – Название с экрана. – Проверено 22.04.2019.
  4. Филон Александрийский. О сотворении мира согласно Моисею / Филон Александрийский ; пер. А. В. Вдовиченко // Библиотека Руслана Хазарзара. – Режим доступа: http://khazarzar.skeptik.net/books/philo/opificio.htm. – Название с экрана. – Проверено 19.04.2019.
  5. Амвросий Медиоланский. Шестоднев. Книга первая. О первом деянии божьем / святитель Амвросий Медиоланский ; пер. Е. В. Амбросимовой // Шестоднев против эволюции: Святоотеческое наследие. – Режим доступа: http://creatio.orthodoxy.ru/fathers/amvrosi_mediolansky.html. – Название с экрана. – Проверено 23.04.2019.
  6. Сочинения Платона (Платон/Карпов) // Викитека – свободная библиотека. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%B0_(%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%BE%D0%B2)#%D0%98%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F. – Название с экрана. – Проверено 23.04.2019.