Філософія в архітектурі: сучасний погляд

Автор(и)

  • T. O. Grebinnyk Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна https://orcid.org/0000-0003-1722-9242
  • V. V. Belopoly Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна https://orcid.org/0000-0001-9935-7568
  • O. I. Plaksina Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Україна https://orcid.org/0000-0003-2830-8229

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261218.83.452

Ключові слова:

філософія і архітектура, мова архітектури, семіотика формоутворення, онтологія в архітектурі, ідеальне і матеріальне, синтез мистецтв

Анотація

Постановка проблеми. У зв’язку з реформуванням вищих навчальних закладів в Україні відсутні навчальні та дослідні матеріали, що можуть допомогти системно та послідовно виявити на стадії проектного дослідження зв’язок між функцією, формоутворенням та культурологічно-філософськими особливостями контексту архітектурного середовища міста. Мета статті теоретично встановити факт паралельного історичного розвитку та нероздільної категоріальної, естетичної, етичної цілісності теоретичних і практичних категорій філософії та архітектури. Виклад матеріалу. Актуальність роботи на разі полягає в тому, що доводиться необхідність поглибленого вивчення філософських проблем в підготовці майбутніх архітекторів. Обидві дисципліни охоплюють майже всі області людського досвіду, починаючи із жрецької мудрості стародавнього світу, з первісного символізму. Крім того, обидві сфери діяльності і мислення самостійно, не перетинаючись, обґрунтовують свою методологію і логіку передачі досвіду. Онтологічний аспект дослідження полягає у прийнятому апріорно положенні: кожен зодчий свідомо чи несвідомо, в міру сил і таланту, керується метою, зазначеною в самому імені його професії, прагне представити у своєму творі максимально виражену і розгорнуту картину світобудови. Саме ця цільова установка служить стрижнем для всієї множини смислів архітектури, пружиною для її становлення і розгортання. Гносеологічний аспект випливає з онтологічного аспекту. У цьому аспекті розкриваються зміст і логіка становлення і розгортання архітектурного простору й архітектурної форми. Культура дає численні свідчення про тісні органічні зв'язки філософії і архітектури. Не випадково самі архітектори схильні називати архітектуру застиглою у камені філософією свого часу, як це робить, наприклад, Ле Корбюзьє. Точки зіткнення філософії та архітектури різноманітні. Велика роль належить особистим творчим контактам людей мистецтва з філософами. Рівень освоєння курсу визначається вмінням магістрантів орієнтуватися в сучасних філософських школах і напрямах, навичками читання філософської літератури, це вміння формується на загальному курсі з філософії. Але цих навичок недостатньо для підвищення теоретичної і категоріальної культури майбутніх архітекторів. Потрібне більше осмислення та розуміння ролі і місця архітектури й архітектора у світі, в сучасному житті, усвідомлення небезпеки перетворення архітектури на чисту формотворчість, байдужу до сучасних гуманітарних загальнолюдських і національних цінностей. Висновок. Виявляється, що архітектуру неможливо відокремити від її способу формувати світ за поглядами цілих поколінь архітекторів. Тобто формується світогляд епохи, який базується на досягненнях світу, і саме тому філософія прийняла на себе образ архітектури і прагнула досягти її подоби. Так виникає фундаментальна амбівалентність філософії щодо архітектури, без якої філософія не може працювати.

Біографії авторів

T. O. Grebinnyk, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Кафедра філософії і політології, канд. іст. наук, доц.

V. V. Belopoly, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Кафедра філософії і політології, канд. іст. наук, доц.

O. I. Plaksina, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

Кафедра філософії і політології, канд. філ. наук, доц.

Посилання

Dobricyna, I. A., 2004. Ot postmodernizma — k nelinejnoj arhitekture: Arhitektura v kontekste sovremennoj filosofii [From postmodernism to nonlinear architecture: architecture in the context of contemporary philosophy]. Strojizdat, Moscow (in Russian).

Revzin, G., 2002. Ocherki po filosofii arhitekturnoj formy [Essays on the philosophy of architectural form]. OGI, Moscow (in Russian).

Dzhenks, Ch., 1985. Jazyk arhitektury postmodernizma [Language of postmodern architecture]. Strojizdat, Moscow (in Russian).

Vitruvij, 2006. Desjat' knig ob arhitekture [Ten books about architecture]. Architecture-С, Moscow (in Russian).

Makljujen, M., 2004. Galaktika Gutenberga: Sotvorenie cheloveka pechatnoj kul'tury. [Gutenberg's galaxy: the creation of print culture’s man]. Nika-Centr, Kiev (in Russian). P. 54.

Platon, 1973. Sobranie sochinenij v 3 tomah (v 4 knigah). Tom 3. Chast' 2. [Collected Works in 3 volumes (in 4 books). Volume 3. Part 2]. Mysl, Moscow (in Russian). P. 15.

Electronic resource

Rappoport, A. G., 1985. Arhitektura i ontologija. Bashnja i labirint [Architecture and ontology. The tower and the labyrinth]. №1 (12.11.11). (in Russian). Retrieved from URL: http://papardes.blogspot.com/2011/11/1985.html

Aristotel'. Fizika [Physics] (in Russian). // Biblioteka Maksima Moshkova. Retrieved from URL: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/physic.txt

Aristotel'. Metafizika [Metaphysics] (in Russian). Retrieved from URL : http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt

Filon Aleksandrijskij. O sotvorenii mira soglasno Moiseju [About the creation of the world according to Moses] (in Russian). Retrieved from URL: http://khazarzar.skeptik.net/books/philo/opificio.htm

Amvrosij Mediolanskij. Shestodnev protiv jevoljucii [Six days vs. evolution] (in Russian). Retrieved from URL: creatio.orthodoxy.ru/fathers/amvrosi_mediolansky.html

https://ru.wikisource.org/wiki

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові дослідження