Вплив на бетон пластифікуючих добавок на основі відходів бурого вугілля і торфу

Анотація

Мета. Дослідити використання високоефективних пластифікуючих добавок, які знижують водопотреби бетонних сумішей, змінюють терміни їх схоплювання, зменшують водовиділення і розшарування, покращують структуру і фізико-технічні властивості, розчинів які затверділи і бетонів, підвищують їх довговічність. В якості недефіцитної і дешевої сировини для промислового виробництва пластифікуючих добавок доцільно використовувати відходи бурого вугілля при виробництві гірського воску − вуглелужний реагент ВЛР і торф’яний пластифікатор –ТОП. Методика. Для модифікації ВЛР і ТОП використовували відходи миловареного масложирового виробництва − підмилені луги (ПЛ), а також нейтралізовані відходи цехів сіркоочистки (НОЦС) коксохімічних виробництв, в результаті чого отримали модифіковані добавки ВЛР−1 і ТОП−2. Підмилений луг утримує в якості активної складової межеві жирні кислоти у вигляді натрієвих солей і , будучи введенні у бетонну суміш без ЦРЛ, надають бетону позитивні властивості (прискорюють затвердіння, підвищують морозостійкість), але мають слабкі пластифікуючи властивості. Аналіз модифікації ВЛР і ТОП, при якому зберігаються їх позитивні властивості при незмінній або підвищеній міцності бетону після ТВО.
Результати. Проаналізована можливість використання промислових відходів миловарного (або масложирового) і коксохімічного виробництва в якості добавок в бетоні при виготовленні виробів із залізобетону.
Практична значимість. Застосування комплексних пластифікуючих добавок ВЛР і ТОП−2 дозволяє утилізувати промислові відходи і сприяє охороні навколишнього середовища від забруднення. Добавки ВЛР−1 і ТОП−2 на основі промислових відходів ефективні для отримання високорухомих і литих бетонних сумішей без витрат міцності бетону, зменшення тривалості віброущільнення при формуванні виробів в 1,5…2 рази в порівнянні з бездобавочними бетонними сумішами і покращення якості залізобетонних виробів.