DOI: https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.24.459

Викиди дрібних частинок в друкарській галузі

M. Doumongue, A. Boulbair, K. Limam, A. Benabed

Анотація


Постановка проблеми. Відомо, що підприємства поліграфічних послуг викидають в навколишнє середовище численні забруднюючі речовини під час різних процесів друку, склеювання та різання паперу. Тому все більше працівників друкарської галузі скаржаться на проблеми зі здоров'ям, які виникають внаслідок впливу механізмів. Метою даного дослідження було кількісне визначення викидів забруднюючих речовин в приміщенні під час робочих змін у поліграфічній галузі. Методика. Дослідження проведені на поліграфічному підприємстві, розташованому в місті Ля-Рошель. Вимірювання проводились в різних приміщеннях-секціях, що містять принтери, ріжучі паперові машини, склеювальні машини, та в складських приміщеннях. Проведення вибірки проводилося у трьох секціях об'єкта: дві секції містять друкарські та склеювальні машини, третя − на стійці реєстрації. Вибірка концентрації частинок проводилася з використанням оптичного лічильника Grimm із проміжком часу для відбору проб 1 хв. Під час вимірювань двері між різними ділянками об'єкта залишалися відкритими. Вимірювання концентрації частинок, коли три друкарські машини працюють постійно, показало, що значення кількості частинок PM10 і PM2,5 можуть перевищувати нормативні обмеження, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Висновок. Вимірювання в закритих приміщеннях, де розташовані принтер і склеювальна машина, показали, що концентрації частинок в повітрі можуть досягати значень вищих, ніж встановлено стандартами, і тривожних значень у випадку склеювальної машини. Результат підтверджує важливість системи вентиляції та необхідність диспергування машин у великих розмірах.


Ключові слова


забруднення повітря; якість навколишнього середовища; ризик для здоров'я; стандарти якості повітря; принтери; машини для різання паперу; склеювальна машина

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Mendell M.J. Indoor residential chemical emissions as risk factors for respiratory and allergic effects in children. Indoor air, 17, 2007, pp. 259–277.

Viegi G., Simoni M., Scognamiglio A., Baldacci S., Pistelli F., Carrozzi L. and Annesi-Maesano I. Indoor air pollution and airway disease, state of the Art. The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease, 8, 2004,

pp. 1401–1415.

Klepeis N.E, Nelson W.C., Ott W.R, Robinson J.P, Tsang A.M, Switzer P. and others .The national human activity pattern survey nhaps : a resource for assessing exposure to environmental pollutants. Journal of exposure analysis and environmental epidemiology, 11, 2001, pp. 231–252.

Brunekreef B. and Holgate S. Air pollution and health. The Lancet–360, 2002, pp. 1233–1242.

Saraga D., Pateraki S., Papadopoulos A., Vasilakos Ch. and Maggos Th. Studying the indoor air quality in three non-residential environments of different use: a museum, a printery industry and an office. Building and Environment, 46, 2333–41, 2011, pp. 23–33.

Al. Awadi L., Al-Rashidi M., Pereira B., Pillai A. and Khan A. Indoor air quality in printing press in Kuwait. International Journal of Environmental Science and Technology, 2018.

Oberdorster G. Pulmonary effects of inhaled ultrafine particles. Int Arch Occup environ health, 74; 2001, pp. 1–8.


Пристатейна бібліографія ГОСТ