Викиди дрібних частинок в друкарській галузі
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.24.459Ключові слова:
забруднення повітря, якість навколишнього середовища, ризик для здоров'я, стандарти якості повітря, принтери, машини для різання паперу, склеювальна машинаАнотація
Постановка проблеми. Відомо, що підприємства поліграфічних послуг викидають в навколишнє середовище численні забруднюючі речовини під час різних процесів друку, склеювання та різання паперу. Тому все більше працівників друкарської галузі скаржаться на проблеми зі здоров'ям, які виникають внаслідок впливу механізмів. Метою даного дослідження було кількісне визначення викидів забруднюючих речовин в приміщенні під час робочих змін у поліграфічній галузі. Методика. Дослідження проведені на поліграфічному підприємстві, розташованому в місті Ля-Рошель. Вимірювання проводились в різних приміщеннях-секціях, що містять принтери, ріжучі паперові машини, склеювальні машини, та в складських приміщеннях. Проведення вибірки проводилося у трьох секціях об'єкта: дві секції містять друкарські та склеювальні машини, третя − на стійці реєстрації. Вибірка концентрації частинок проводилася з використанням оптичного лічильника Grimm із проміжком часу для відбору проб 1 хв. Під час вимірювань двері між різними ділянками об'єкта залишалися відкритими. Вимірювання концентрації частинок, коли три друкарські машини працюють постійно, показало, що значення кількості частинок PM10 і PM2,5 можуть перевищувати нормативні обмеження, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Висновок. Вимірювання в закритих приміщеннях, де розташовані принтер і склеювальна машина, показали, що концентрації частинок в повітрі можуть досягати значень вищих, ніж встановлено стандартами, і тривожних значень у випадку склеювальної машини. Результат підтверджує важливість системи вентиляції та необхідність диспергування машин у великих розмірах.
Посилання
1. World Health Organisation guidelines for indoor air quality: selected pollutants. World Health Organisation Regional Office for Europe. World Health Organization, 2010, pp. 1–484.
2. Mendell M.J. Indoor residential chemical emissions as risk factors for respiratory and allergic effects in children. Indoor Air, 2007; 17: 259−277.
3. Viegi G., Simoni M., Scognamiglio A., Baldacci S., Pistelli F., Carrozzi L. and Annesi-Maesano I. Indoor air pollution and airway disease. State of the Art. The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease, 2004; 8: 1401–1415.
4. Klepeis N.E., Nelson W.C., Ott W.R., Robinson J.P., Tsang A.M., Switzer P. and others. The national human activity pattern survey (NHAPS): a resource for assessing exposure to environmental pollutants. Journal of Exposure Analysis and Environmental Epidemiology, 2001; 11(3) :231–252.
5. Brunekreef B. and Holgate S.T. Air pollution and health. The Lancet, 2002; 360: 1233–1242.
6. Saraga D., Pateraki S., Papadopoulos A., Ch. Vasilakos and Maggos Th. Studying the indoor air quality in three non-residential environments of different use: a museum, a printery industry and an office. Building and Environment, 2011; 46: 2333–41.
7. Al. Awadi L., Al-Rashidi M., Pereira B., Pillai A. and Khan A. Indoor air quality in printing press in Kuwait.
International Journal of Environmental Science and Technology,2018.
8. Oberdorster G. Pulmonary effects of inhaled ultrafine particles. Int Arch Occup Environ Health, 2000; 74; 1–8.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
