Оцінка концентрації частинок у дизельному автомобілі: вплив на водія і пасажирів

Автор(и)

  • K. Limam Університет Рошель, Україна https://orcid.org/0000-0002-1534-4565
  • M. Doumongue Університет Рошель, Україна
  • A. Boulbair Університет Рошель, Україна
  • A. Benabed Університет Рошель, Україна https://orcid.org/0000-0003-4283-3636

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.73.466

Ключові слова:

забруднення частинками, якість навколишнього середовища, ризик для здоров'я, стандарти якості повітря, дизельний автомобіль

Анотація

Постановка проблеми. Дослідження є частиною сфери якості замкнутого середовища. Його суть полягає в визначенні рівня частинок в повітрі дизельного автомобіля. Виконано порівняльний аналіз з нормативними даними. Дослідження дає змогу показати вплив на водія та пасажирів та оцінити ризик для здоров'я, пов'язаний з виявленими рівнями. Для моніторингу концентрацій забруднюючих речовин були використані два типи лічильників частинок. Ці фотометри (оптичні системи з лазерними променями) призначені для негайного або тривалого вимірювання рівнів часток у повітрі. Вони дозволяють миттєво і безперервно вимірювати масову концентрацію і розмір частинок пилу. Розмір вимірюваних частинок змінюється від 0,3 до 20 мкм в діаметрі. Вимірювання концентрації здійснюються одночасно на 16 каналах сканування діаметром 0,3...20 мкм. Зважаючи на розмір частинок, ми зосередилися на діапазоні 0,3...1 мкм. Спостерігається явне збільшення рівня частинок в перші хвилини тесту. З самого початку роботи транспортного засобу спостерігається дегресивна тенденція. Це прискорюється початком двох фаз вентиляції, що, очевидно, викликало зниження рівня частинок. Зупинка вентиляції призводить до зростання концентрацій, що підсилюється зупинкою двигуна і більш-менш відкриттям вікон. Слід зазначити, що рівні частинок дуже низькі і не становлять жодного ризику для людини, з урахуванням граничного значення, визначеного Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Висновок. Для того, щоб підкреслити рівень впливу частинок на водіїв та користувачів автомобілів, ми провели експеримент для кількісного визначення концентрації частинок у дизельному транспортному засобі в статичному положенні після запуску двигуна. Впроваджено метрологію, що використовує два різних лічильника частинок. Різні вимірювання показують, що рівні впливу частинок є низькими і відповідають вимогам стандартів. Виміряні рівні не становлять ризику для здоров'я користувачів.

Біографії авторів

K. Limam, Університет Рошель

Лабораторія інженерних наук з навколишнього середовища, д. т. н., проф.

M. Doumongue, Університет Рошель

Лабораторія інженерних наук з навколишнього середовища, студ.

 

A. Boulbair, Університет Рошель

Лабораторія інженерних наук з навколишнього середовища, студ.

 

A. Benabed, Університет Рошель

Лабораторія інженерних наук з навколишнього середовища, аспірант

Посилання

Klepeis N.E., Nelson W.C., Ott W.R., Robinson J.P., Tsang A.M., Switzer P., Behar J.V., Hern S.C.,

Engelmann W.H. and others. The national humanactivity pattern survey nhaps: a resource for assessing exposure to environmental pollutants. Journal of Exposure Analysis and Environmental Epidemiology. No. 11(3), 2001, pp. 231–252.

CPCB, 2009. National Ambient Air Quality Standards, Central Pollution Control Board Notification, REGD. NO. D. L.-3300499, Ministry of Environment and Forest. Available from: Government of Indiahttp://cpcb.nic.in/National_Ambient_Air_Quality_Standards.php (accessed 17.06.2016).

Kumar P., Jain S., Gurjar B.R., Sharma P., Khare M., Morawska L. and Britter R. New Directions: can a “blue sky” return to Indian megacities? Atmos. Environ. 2013, no. 71, pp. 198−201.

Kumar P., Khare M., Harrison R.M., Bloss W.J., Lewis A.C., Coe H. and Morawska L. New directions:air pollution challenges for developing megacities likeDelhi. Atmos. Environ. 2015, no. 122, pp. 657−661.

Kumar P.,RivasI.and Sachdeva L. Exposure of in-pram babies to airborne particles during morning drop-in and afternoon pick-up of school children. Environ. Pollut. 2017, no. 224, pp. 407−420.

Synthesis of knowledge on airborne particles. Airparif, 2008.

Franco V., Zacharopoulou T., Hammer J. et al. Evaluation of Exhaust Emissions from Three Diesel-Hybrid Cars and Simulation of AfterTreatment Systems for Ultralow Real-World NOx Emissions. Environ Sci Technol 2016, no. 50(23), pp. 13151−13159. Available from: https://doi.org/10.1021/acs.est.6b03585.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові дослідження