Особливості впливу параметрів післядеформаційної термічної обробки та хімічного складу сталі на формування величини дійсного зерна
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.040719.88.468Ключові слова:
бунтовий прокат, аустеніт, дійсне зерно, високовуглецева стальАнотація
Постановка проблеми. Злитки та безперервнолиті заготовки піддають гарячій деформації, коли сталь перебуває в аустенітному стані. Інтервал температур деформації сталей у промислових умовах достатньо різноманітний (1 080…1 200 °С). Для кожної сталі температура нагріву визначається з урахуванням її хімічного складу і схильності до росту аустенітних зерен. Пластичне деформування металів і сплавів в аустенітному стані супроводжується двома конкуруючими процесами: збільшенням щільності дислокацій, що викликає зміцнення, та перебудовою мікроструктури і субструктури (динамічне знеміцнення). У проміжках між обтисненнями сталь частково відновлює свою структуру, тому формування остаточної мікроструктури постає результатом загальної кількості обтиснень за різних температур і пауз між ними, тобто залежить від статичних і динамічних процесів. Мета дослідження − встановити особливості впливу параметрів післядеформаційної термічної обробки та хімічного складу вуглецевої сталі на формування розміру перлітних зерен у структурі бунтового прокату. Результати. Встановлені особливості впливу параметрів післядеформаційної термічної обробки та хімічного складу свідчать про те, що у разі зниження температури початку повітряного охолодження у високовуглецевій сталі С82DV поряд із дисперсійним зміцненням можливий розвиток зернограничного зміцнення, що зумовлено не тільки виділенням карбідів або нітридів, а й уповільненням процесів рекристалізації. В той же час у разі легування сталі C82DCr хромом у кількості до 0,27 % зміцнення відбувається за рахунок твердорозчинного механізму (карбіди і нітриди хрому не виявлені). Показано, що дослідження особливостей формування структури й механічних властивостей високовуглецевих сталей, в тому числі легованих карбідотвірними елементами (ванадій і/або хром), слід проводити від температур не менше
1 040 °С, за яких бар’єрний механізм не чинить істотного впливу на міграцію границь аустенітних зерен і формування структури аустеніту перед початком безперервного повітряного охолодження бунтового прокату.
Посилання
Novikov I.I. Teoriya termicheskoy obrabotki metallov [Theory of heat treatment of metals].Moscow : Metallurgiya, 1986, 480 p. (in Russian).
Gulyaev A.P. Metallovedenie [Metal science].Moscow : Metallurgiya, 1978, 646 p. (in Russian).
Gubenko S.I. and Parusov E.V. Plastichnost splavov s razlichnoy strukturoy [Plasticity of alloys with different structure]. Germany-Mauritius, Palamarium Academic Publishing, 2017, 183 p. (in Russian).
Bernshteyn M.L., Zaymovskiy V.A. and Kaputkina L.M. Termomehanicheskaya obrabotka stali [Thermomechanical treatment of steel].Moscow : Metallurgiya, 1983, 480 p. (in Russian).
Starodubov K.F., Uzlov I.G., Savenkov V.Ya. et al. Termicheskoe uprochnenie prokata [Thermal hardening of rolled products].Moscow : Metallurgiya, 1970, 368 p. (in Russian).
Bernshteyn M.L. Termomehanicheskaya obrabotka metallov i splavov [Thermomechanical treatment of metals and alloys]. (V. I-II).Moscow : Metallurgiya, 1968, 1171 p. (in Russian).
Parusov V.V., Parusov O.V. and Syichkov A.B. Prokat iz borsoderzhaschih staley dlya vyisokoprochnyih krepezhnyih izdeliy [Boron steel for high strength fasteners]. Dnepropetrovsk 6 ART-PRESS, 2010, 160 p.
(in Russian).
A. s. 597966 USSR, MKI3 G01 N 31/32; S09 K 13/00. Reaktiv dlya vyiyavleniya zeren nizkouglerodistyih, sredneuglerodistyih i nizkolegirovannyih staley / Zh. A. Dementeva, E. S. Romanenko, Yu. I. Pilipchenko (USSR). – Appl. No 2302230/23-26; Filed: 22.12.75; Date of Patent: 15.03.76, bul. № 10. – 3 р. (in Russian).
Parusov E.V., Gubenko S.I., Syichkov A.B. et al. Vliyanie parametrov strukturyi vyisokouglerodistoy stali na vyazkost razrusheniya [Influence of the Structural Parameters of High-Carbon Steel on the Impact Strength]. Stal, 2018, no. 12, pp. 46–51. (in Russian).
Parusov E.V., Parusov V.V., Sychkov A.B. et al. Development of thermomechanical treatment of coil rolled products made of steel C86D micro-alloyed with boron. Metallurgical and Mining Industry. 2016, no. 6, pp. 70–74.
Syichkov A.B., Zhigarev M.A., Nesterenko A.M. et al. Vyisokouglerodistaya katanka dlya izgotovleniya vyisokoprochnyih armaturnyih kanatov [High carbon wire rod for the manufacture of high-strength reinforcing ropes]Bendery : Poligrafist Publ., 2010, 280 p. (in Russian).
Uiks K.E., Blok F.E. Termodinamicheskie svoystva 65 elementov, ih okislov, galogenidov, karbidov i nitridov [Thermodynamic properties of 65 elements: their oxides, halides, carbides, and nitrides].Moscow : Metallurgiya, 1965, 240 p. (in Russian).
Meskin V.S. Osnovyi legirovaniya stali [Basics of steel alloying]. Moscow : Metallurgiya, 1964, 684 p.
(in Russian).
Gudremon E. Spetsialnyie stali [Special Steels.].Moscow : Metallurgiya, 1996, 1274 p. (in Russian).
Zharskiy I.M., Ivanova N.P., Kuis D.V. and Svidunovich N.A. Materialovedenie : uchebn. posobie [Materials science : tutorial].Minsk : Vyisheyshaya shkola, 2015, 557 p. (in Russian).
Lutsenko V.A. and Parusov V.V. Rekristallizatsiya austenita v stali 80 pri temperaturno-deformatsionnoy obrabotke [Recrystallization of austenite in steel 80 at temperature and deformation processing]. Metallurgiya [Metallurgy].Minsk : Vyisheyshaya Shkola, 2003, no. 27, рр. 94–96. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
