Реконструювання за фотознімками пам'яток архітектури, що містять поверхні обертання
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.221019.100.528Ключові слова:
метод реконструкції, одиночний фотознімок, метрична обробка, апарат проекціювання, зображення об'єктаАнотація
Постановка проблеми.Актуальність теми реконструювання пам'яток архітектури очевидна. Досить зазначити, що цілі міста відновлювалися після світових війн у первозданному вигляді. Для складання проектів реставрації використовуються різні джерела, в тому числі й архівні фотознімки. Тому нові методи метричної обробки фотознімків мають велике значення. Загального методу реконструювання фотознімків не може бути, тому що це залежить від кількості знімків, форми зображених об'єктів, безлічі інших умов. Крайній випадок – реконструювання з одиночного фотознімка. Одне зображення без додаткових умов не визначає ні метричних, ні позиційних властивостей простору. Однак залежно від останніх можна визначити форму, розміри, дані про проекційний апарат і їх взаємне розташування. Для реконструювання знімків за обрисами проекцій поверхонь обертання використовувалося зображення одиночної поверхні, а відсутня інформація поповнювалася з поєднань різних умов іншого роду, накладених на фотознімок об'єкта. Мета дослідження–розробити метод геометричного реконструювання за фотознімком об'єкта, що містить ряд поверхонь обертання, які не перекривають одна одну, заснований на використанні координат точок на обрисах проекцій поверхонь, що дозволить розкрити «метод обрисів». Висновок.Запропонований метод реконструювання фотознімків дозволяє максимально використовувати інформацію, що міститься на них, і в поєднанні з іншими методами з'ясувати значення шуканих величин і оцінити їх точність. Метрична обробка фотознімків дає можливість виключити етап макетування, що здешевлює складання проектів реставрації.
Посилання
1. Bobir I.Ya., Lobanova A.N. and Fedoruk H.D. Fotogrammetriya [Photogrammetry]. Mosсow : Nedra, 1974, 162 p. (in Russian).
2. Volberg O.A. Lektsii po nachertatel'noy geometrii [Lectures on descriptive geometry]. Moscow : Uchpedgiz, 1947, 212 p. (in Russian).
3. Pshenichny V.V. Postroyeniye pryamougol'nykh proyektsíy poverkhnostey vrashcheniya po tsentral'noy monoproyektsii [Construction of rectangular projections of surfaces of revolution according to the central monoprojection]. Prikladnaya geometriya i inzhenernaya grafika [Applied geometry and engineering graphics]. Kyiv : Budivelnik, 1971, issue 13, pp. 74–78. (in Russian).
4. Slyusarenko V.I. Mnogoznachnaya involyutsiya v metricheskikh zadachakh tsentral'nikh proyektsiy [Multiple-valued involution in metric problems of central projections]. Referativnaya informatsiya o zakonchennykh nauchno- issledovatel'skikh rabotakh v vuzakh Ukrainskoy SSR. Prikladnaya geometriya i inzhenernaya grafika [Abstract information on completed research work in universities of the Ukrainian SSR. Applied Geometry and Engineering Graphics]. Kyiv : Vyshcha shkola, 1978, vol. 2, pp. 47–53. (in Russian).
5. Chetverukhin N.F. Uslovnyye izobrazheniya i parametricheskiy metod ikh postroyeniya [Conditional images and the parametric method of their construction]. Voprosy sovremennoy nachertatel'noy geometrii [Questions of modern descriptive geometry]. Scientific and technical collection. Moscow : Gostekhizdat, 1947, pp. 89–94.(in Russian).
6. Yarovaya T.P. and Slyusarenko V.I. Geometricheskoye rekonstruirovaniye pamyatnikov arkhitektury, soderzhashchikh ryad poverkhnostey vrashcheniya po ikh fotosnimku [Geometric reconstruction of architectural monuments containing a number of surfaces of revolution according to their photograph]. Mizhvіdomchiy naukovo-technichnyi zbirnyk prats’ KNUTD [Interagency Scientific and Technical Collection of KNUTD].KNUTD, 2005, pp. 121–124. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права