Особливості методу зсувної аналогії для розрахунку міцності пкд панелей під час згину
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.280420.10.616Ключові слова:
міцність під час згину, поперечна клеєна деревина, ПКД, CLT, методика розрахунку, деформація зсуву, метод зсувної аналогії, жорсткість під час зсуву, стрижень БернулліАнотація
Постановка проблеми. Міцність панелей з поперечної клеєної деревини (ПКД) або CLT під час згину визначається γ-методом, методом Тимошенко та методом зсувної аналогії. Останній розглянуто у цій публікації та передбачає аналіз міцності шляхом розгляду ПКД панелі як системи повздовжніх стрижнів, з’єднаних між собою піддатливим поперечним шаром дошок. Залежно від конфігурації складових поперечного перерізу враховується відповідно жорсткість стержнів. Повороти поперечного перерізу відповідають класичній теорії стрижня Бернуллі. Метод зсувної аналогії відповідає γ-методу у контексті симетричних перерізів і розглядається як наближений підхід, який видає наближене рішення. Мета роботи полягає у теоретичному аналізі методу зсувної аналогії, що застосовується для розрахунку міцності ПКД або CLT панелей під час згину. Модулі зсуву деревини та будівельних матеріалів на її основі мають значну різницю між величиною модуля зсуву та модуля пружності, то ПКД панель можливо розглядати як промінь, що складається із двох гнучко з'єднаних поперечних шарів (промінь А і В), через що теорія балок Бернуллі застосовується для визначення деформацій згинальних елементів з урахуванням деформацій кожного шару дошок. Висновки. Метод зсувної аналогії дає точні результати порівняно із симетричним поперечним перерізом у двох або трьох частинах і, на відміну від γ-методу враховує довільні системи та навантаження. Визначення впливу зосереджених навантажень та внутрішніх опор для нерозрізних балок відносно точні і метод аналогії зсуву можна розглядати як ексклюзивний підхід, який здатний досить точно визначати існуючі максимуми напружень під час згину.
Посилання
Stepinac M., Bidakov A., Jockwer R. and Rajcic V. Review and evaluation of design approaches for glued-in rods in East and West Europe. World Conference on Timber Engineering. Seoul, Republic of Korea, 20–23 August, 2018.
Bidakov A.N., Raspopov E.A. Pustovoitova O.M. and Strashko B.A. Izmenenie prochnosti vkleeny`kh sterzhnej na vy`dergivanie v poperechnoj kleenoj drevesine (CLT) v zavisimosti ot lokaczii sterzhnya v poperechnom sechenii paneli [Change of the strength of the glued-in rods for extention in the transverse glued wood (CLT) depending on the location of the rod in the transvers section of the panel]. Naukovij vi`snik budi`vnicztva [Scientific Bulletin of Civil Ehgineering]. 2019, vol. 98, no. 4, pp. 201–207. (in Russian).
Ehlbeck J. DIN 1052:2008: Entwurf, Berechnung und Bemessung von Holzbauwerken – Allgemeine Bemessungsregeln und Bemessungsregeln für den Hochbau. DIN. Berlin, 2008. 201 p. (in German).
Kreuzinger H. Platten, Scheiben und Schalen. Bauen mit Holz, 101. Jahrgang. Heft l. 1999. Pp. 34−39.
(in German).
Kreuzinger H. Flächentragwerke – Platten, Scheiben und Schalen – Berechnungsmethoden und Beispiele. Fachverlag Holz Düsseldorf, 1999. Pp. 43–60. (in German).
Kreuzinger H. Verbundkonstruktionen aus nachgiebig miteinander verbundenen Querschnittsteilen.
In: Ingenieurholzbau Karlsruher Tage. Bruderverlag Karlsruhe, 2000. Pp. 43–55. (in German).
Kreuzinger H. Verbundkonstruktionen. In: Holzbaukalender. Bruderverlag Karlsruhe, 2002. Pp. 598−621.
(in German).
Mestek P. Punktgestützte Flächentragwerke aus Brettsperrholz (BSP) – Schubbemessung unter Berücksichtigung von Schubverstärkungen : Dissertation. TU : München, 2011. 274 p. (in German).
Burger N. Holzschalen in Brettrippenbauweise. In: Ingenieurholzbau Karlsruher Tage. Bruderverlag Karlsruhe, 2001. Pp. 101−119. (in German).
Scholz A. Ein Beitrag zur Berechnung von Flächentragwerken aus Holz : Dissertation. TU : München, 2004. 265 p. (in German).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
