Наскрізна класифікація зонінгово-ландшафтних об’єктно-просторових середовищних систем у структурі зупиночних просторів
DOI:
https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.220920.154.683Ключові слова:
зупинка, ландшафтне середовище, зонінгово-ландшафтне середовище, демоекосистема, ландшафтна система, зупиночно-ландшафтна система, зонінгово-ландшафтна система, зупинковий простір, зупиночний простір, класифікаціяАнотація
Постановка проблеми. Розглядаються ландшафтні та зонінгово-ландшафтні системи у структурі зупиночно-територіальних просторів міст та поселень різного рівня ієрархії. Мета статті − визначення наскрізної класифікації ландшафтних та зонінгово-ландшафтних систем із позицій ієрархічного прояву складових елементів зупиночно-територіальних просторів, які мають дев’ятизонну ієрархічну структуру. Висновок. Гармонізація простору на основі розгляду та гармонізації ландшафтних та зонінгово-ландшафтних об’єктно-просторових середовищних систем та їх підсистем у структурі зупиночно-територіальних просторів сприяє гармонізації середовища життєдіяльності населення демоекосистем.Посилання
Василенко О. Б. Формоутворюючі функції природного, штучного і суміщеного освітлення в архітектурі. Будівельне виробництво. 2016. № 60. С. 35−38.
ГБН В.2.3-218-550:2010. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування. Вид. офіц. Київ : Міністерство інфраструктури України, 2010. 13 с.
ГБН В.2.3-37641918-550:2018. Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування. Київ : Міністерство інфраструктури України, 2018. 19 с.
Гущина О. В. Вплив психологічного чинника на формування колористичного образу житлової групи в умовах сучасного міста. Проблеми розвитку міського середовища :науково-технічний збірник. Вип. 5−6. Київ : НАУ, 2011. С. 48−58.
Ефимов А. В. Колористика города. Москва : Стройиздат, 1990. 272 с.
Кравец В. И. Колористическое формообразование в архитектуре : монография. Харьков : Вища школа, 1987. 131 с.
Козак Н. Ф. Моделювання як складова інформаційно-експертної системи при формуванні колористичної складової комфортного середовища. Управління розвитком складних систем. 2014. Вип. 19 (2). С. 56−59.
Козак Н. Ф. Питання оцінки екологічності видимого середовища. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 8. Київ : КДТУБА, 2000. С. 243–246.
Кондрацька О. І. Світло і колір як головна формоутворююча компонента в архітектурному образі. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 44. Київ : КНУБА, 2016. С. 243–246.
Коцарева Н. В., Василенко Н. А. Цветочные композиции в современных объектах ландшафтной архитектуры : учеб. пособ. Белгород : Изд-во БГТУ им. В. Г. Шухова, 2008. 115 с.
Сердюк І. І. Сприйняття архітектурного середовища. Львів : Вища школа, 1979. 202 с.
Сысойлов Н. В. Городская среда как компонент искусственной экологической системы населения. Комплексний розвиток житлового середовища. Спецвипуск. Київ : КИЇВЗНДІЕП, 2006. С. 91−97.
Товбич В. В., Сисойлов М. В. Архітектура : Мистецтво та наука. Т. 1. Становлення та розвиток процесів і явищ в архітектурі. Дніпропетровськ, 2007. С. 1020.
Товбич В. В. Методологічні основи формування і розвитку архітектурної діяльності : дис. ... д-ра архітектури : 18.00.01. Київ, 2014. 429 с.
Товбич В. В., Куровский Г. К. Световой режим как инструмент принятия архитектурных и градостроительных решений. Містобудування та територіальне планування. Вип. 28. Київ : КНУБА, 2007.
С. 311−319.
Товбич В. В. Архітектурний менеджмент. Системний підхід. Стародубовські читання’ 2004 : Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 2004. Вип. 27, ч. 3. С. 26−32.
Товбич В. В. Деякі аспекти архітектурної діяльності. Сучасні проблеми архітектури і містобудування. 2001. № 9. С. 105−109.
Яковлєв М. І. Геометричні принципи художнього формоутворення : автореф. дис. д-ра техн. наук 05.01.03. Київ : КНУБА, 1999. 33 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
