Розмірність простору реальних середовищ
Ключові слова:
простір, анізотропне середовище, розмірність, прямокутні координатні базиси, модель пружного тілаАнотація
Установлено, що розмірність простору повністю анізотропного середовища дорівнює 24. Геометрична модель такого простору являє собою сукупність восьми тривимірних прямокутних систем координат, що складається з чотирьох базисів позитивного та чотирьох негативного спрямування осей координат, суміжних між собою загальною девіаторною площиною та гідростатичною віссю, що лежать на одній лінії, розділеній початком координат на два протилежні напрямки, причому системи попарно, як одне ціле, повернуті навколо гідростатичної осі на кути 90°, 180°, 270° відносно одного базису, взятого за вихідний. Наведено приклади використання у механіці деформованих середовищ.
Посилання
Duplischev M. I. Teoreticheskie i eksperimantal’nuye issledovania yavlenii izlucheniia i rasprostraneniya sveta v prostranstve: (biograficheskii ocherk) / O. M. Duplischev, M. I. Duplischev. — D.: Art-press, 2012. — 352 s.
Marks M., Engels F. Sochineniya. Izd. 2–e T. 20 — M.: Gos. izd. polit. lit., 1961.
Fizicheskii entsyklopedicheskii slovar’/ Gl. red. A. M. Prohorov. — M.: Sov. Еntsyclopediya, 1983. — 928 s.
Chernyi K. F. Vvedeniye v anizotropnuyu uprugost — M.: Nauka, 1988. — 192 s.
Shipilov A. S. Kriterii predel’nogo sostoyaniya materialov planal’nogo i aksial’nogo klassov geksagonalnoi singonii / Intensificatsiya rabochih protsessov stroitelnogo proizvodstva : tem. sbor. nauch. tr. — K.: NSNO, 1993. — 320 s.
Yulanov O. Priroda razuma (kniga 1). Triedinstvo prirody. Ch. 3. Zakony evolyutsii Vselennoi. Glava 3.1. kritika Bolshogo vzryva. Biologicheskaya Vselennaya. Internet–izdanie. — Сh. 4 — Yekaterinburg, 2005.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
