Азбука педагогічного красномовства
Ключові слова:
риторика, ораторське мистецтво, педагогічний професіоналізм, культура мовлення, культура мислення, індивідуальний ораторський стиль, мистецтво переконівальної діїАнотація
Постановка проблеми. Суспільство ставить нові вимоги до підготовки викладача, який мусить говорити не тільки про базові знання, уміння, незалежно від його фахового профілю, а й про педагогічну, ораторську майстерність, що становить фундамент професіоналізму викладача. Аналіз досліджень. Аналіз наукової літератури показав, що риторичні знання, які б сприяли формуванню вмінь культурного способу мовленнєвої взаємодії і є частиною риторичної культури, представлені недостатньо. Вчені традиційно розглядають культуру мови, що, на жаль, не в змозі вирішити проблеми риторичної культури. Мета статті – осмислити завдання педагогічної риторики стосовно власних можливостей, конкретної ситуації спілкування, проаналізувати і виробити свій оригінальний стиль, розширити обрії риторики в контексті завдань вищої школи. Висновок. Отже, красномовство – інструмент дуже тонкий і користуватися ним треба обережно; воно має свої і небезпеки і користь: воно може бути щитом і мечем мужності, але й кинджалом зломовності. Справжнє ораторське мистецтво, яким мусить бездоганно володіти викладач – це гармонійне поєднання змісту і форми, теорії і культури мовлення. Подати глибину теорії треба в гарній, вишуканій, елегантній мовній упаковці. Ораторське педагогічне мистецтво – це мистецтво говорити красиво, захоплююче, розумно, емоційно, це вміння навчати і виховувати без примусу і насильства, доказовість має приносити естетичне задоволення, впливати на волю і спонукати до активної діяльності, спираючись на знання і природні здібності. Педагог повинен бути справжнім володарем аудиторії.
Посилання
Babich N. D. Osnovy kultury movlennia [Fundamentals of speech culture]. Lviv, Svit, 1990. 136 p. (in Ukrainian).
Bosenko B. A. Vospitat’ vospitatelya. Zametki po filosofskim voprosam pedagogiki i pedagogicheskim problemam filosofii [To educate the educator. Notes on philosophical issues of pedagogy and pedagogical problems of philosophy].Kiev, BCP, 2004, pp. 125–137. (in Russian)
Gah I. Etyka dilovogo spilkuvannia.Tsentr navchalnoi literatury [Ethics in business communication. Center of educational literature]. Kyiv, 2005, pp.46-60. (in Ukrainian).
Zimnyaya I. A. Psihologicheskie osnovy lektsionnoy propogandy [Psychological bases of lecture propaganda]. Moscow, 1981. ( in Russian).
Ovchynnikova A. P. Piat krokiv do garrnoi movy [Five steps to nice language]. Odessa, Svit, 1997. 184 p. (in Ukrainian).
Rogynskyi V. M. Azbuka pedagogicheskogo truda. Posobie dlya nachinayushchego prepodavatelya tekhnicheskogo vuza [The basic of teaching labor. Guide for the beginner teacher of technical uniersity]. Moscow, Vyssh.Shkola, 1990, pp. 10–31. (in Russian).
Sagach G. M. Mystetstvo dilovoi komunikatsii [The art of business communication]. Kyiv, 1995. (in Ukrainian).
Toman Irzhi Mystetstvo govoryty [The art of communication] Kyiv, Politvydav Ukrainy, 1989. 292 p.( in Ukrainian).
Chmut T. K. Chaika G. L. Etyka dilovogo spilkuvannia: Navchalnyi posibnyk [Ethics of business communication]. Vikar, 2006, pp. 122–126. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права