Азбука педагогічного красномовства

Анотація

Постановка проблеми. Суспільство ставить нові вимоги до підготовки викладача, який  мусить говорити не тільки про базові знання, уміння, незалежно від його фахового профілю, а й про педагогічну, ораторську майстерність, що становить фундамент професіоналізму викладача. Аналіз досліджень. Аналіз наукової літератури показав, що риторичні знання, які б сприяли формуванню вмінь культурного способу мовленнєвої взаємодії і є частиною риторичної культури, представлені недостатньо. Вчені традиційно розглядають культуру мови, що, на жаль, не в змозі вирішити проблеми риторичної культури. Мета статті – осмислити завдання педагогічної риторики стосовно власних можливостей, конкретної ситуації спілкування, проаналізувати і виробити свій оригінальний стиль, розширити обрії риторики в контексті завдань вищої школи. Висновок. Отже, красномовство – інструмент дуже тонкий і користуватися ним треба обережно; воно має свої і небезпеки і користь: воно може бути щитом і мечем мужності, але й кинджалом зломовності. Справжнє ораторське мистецтво, яким мусить бездоганно володіти викладач – це гармонійне поєднання змісту і форми, теорії і культури мовлення. Подати глибину теорії треба в гарній, вишуканій, елегантній мовній упаковці. Ораторське педагогічне мистецтво – це мистецтво говорити красиво, захоплююче, розумно, емоційно, це вміння навчати і виховувати без примусу і насильства, доказовість має приносити естетичне задоволення, впливати на волю і спонукати до активної діяльності, спираючись на знання і природні здібності. Педагог повинен бути справжнім володарем аудиторії.