Дисперсне армування — спосіб підвищення міцності виробів
Ключові слова:
армування, волокна, композиції, міцність, матрицяАнотація
Постановка проблеми. Для досягнення високої міцності композицій, що виготовляються на основі цементів різної активності, будівельних пісків і армувальних компонентів у складі сухих будівельних сумішей, виникає питання оптимального вибору виду, довжини та кількісного вмісту волокон. Аналіз публікацій. Відповідно до численних досліджень, результати яких узагальнені у працях А. Е. Десова, И. Н. Ахвердова, В. П. Соломатова, В. Н. Вирового та ін., роль волокон полягає в тому, що вони сприймають частину навантаження, перешкоджають розвитку тріщин і зсуву блоків. Руйнування композиції здійснюється, згідно з існуючими теорій, за рахунок розриву та витягування волокон. Існують різні види моделей і теорій руйнувань матеріалів на основі мінеральних в'яжучих. На думку дослідників, матеріал не являє собою ізотропне середовище, а деформація та руйнування бетону відбуваються за дії зовнішніх сил. У випадку введення дискретних волокон механізм напруги можна представити так: частина волокон працює на розтягання, а частина перешкоджає зсуву часточок, підсилюючи зв’язність системи. Мінеральні і металеві волокна, розташовані паралельно діючому зовнішньому навантаженню, підсилюють твердість системи. Тому що органічні волокна мають низький модуль пружності, імовірніше за все вони перешкоджають зсуву часточок і знижують виникають вторинні напруги. Отже, ефект армування залежить від структури, міцності матриці, а також від параметрів волокон і їх властиво-стей. Мета статті. Розроблення методу визначення мінімальної довжини і вмісту компонентів у цементно-волокнистій композиції. Висновки. Проведений аналіз результатів досліджень показує, що найбільш ефективна довжина поліпропіленових волокон діаметром до 15–17 мкм у композиціях цементно-піщаних розчинів перебуває в межах 5–7 мм. Вміст волокон у розчинах, за якого міцність при стиску підвищується на 15–30 %, а при вигині на 40–70 %, не перевищує 0,2 % від маси в'яжучого. Характерним є те, що армування є більш ефективним для композицій, у яких застосовувалося низькомарочне в'яжуче. Це свідчить що дисперсним армуванням можна частково усунути зниження активності цементних в'яжучих у результаті їх зберігання. Так, приріст міцності за рахунок армування розчинів з активністю в'яжучого 20 МПа становить 50–60 %, тоді як міцність розчинів, у яких застосовувався портландцемент з активністю 49 МПа, зросла всього лише на 25–30 %.
Посилання
Ahverdov I. N. Intensivnost' vibrirovanijа, fiziko-mehanicheskie i deformativnye svoistva betona [The intensity of vibration, physical, mechanical and deformation properties of concrete]. Beton i zhelezobeton- Concrete and reinforced concrete. 1967. no. 1, pp. 18 – 21. (in Russian).
Vyrovoi V. N. Sistemnyi podhod v formirovanii struktury i svoistv penobetona [A systematic approach in determining the structure and properties of foam concrete]. Resursoekonomnі materіali, konstrukcії, budіvlі ta sporudi – Resource materials, structures, buildings and facilities. Zbirnyk. nauk. prats -collection of scientific papers. NUVGP, Rіvne. 2004., no. 11, pp. 17 – 21. (in Russian).
Grushko I. M. Povyshenie prochnosti i vynoslivosti betona. [Increasing strength and endurance of the concrete]. Khar'kov, Visha shkola, 1986. 150 p. (in Russian).
Gordon S. S. Struktura i svoistva tjаzhelyh betonov na razlichnyh zapolniteljаh [Structure and properties of heavy concrete in different aggregates]. Moscow, Stroiizdat, 1969. 151 p. (in Russian).
Dvorkіn L. I. Proektuvannjа skladіv betonu іz zadanimi vlastivostjаmi. [Design of concrete with desired properties]. Rіvne, Vid-vo Rіvnens'kogo derzhavnogo tehnіchnogo unіversitetu, 2000. 215 p.(in Ukrainian).
Derevjаnko V. N. Kompozicionnye materialy armirovannye organicheskimi voloknami [Composite materials reinforced with organic fibers]. Stroitel'stvo materialovedenie, mashinostroenie - Construction, materials science, mechanical engineering, Sb. nauchnyh tr. – Collection of scientific papers, Dnepropetrovsk, PGASA, 1988, no.7, pp. 203 – 204. (in Russian).
Desov A. E. Nekotorye voprosy struktury prochnosti i deformacii betonov [Some questions of the structure of strength and deformation of concrete]. Moscow, Stroiizdat, 1966. 158 p. (in Russian).
Mel'kin V. I. Prochnost' hrupkih materialov pri slozhnom naprjаzhennom sostojаnii. [The strength of brittle materials under complex stress state]. Mashinostroenie – Mechanical engineering.1970. no.2, pp.9 . – 14 . (in Russian).
Pashenko A. A. Armirovanie neorganicheskih vjаzhushih veshestv mineral'nymi voloknami [Reinforcement of inorganic binders in mineral fibers Moscow, Stroiizdat, 1988. 48 p. (in Russian).
Ryb'ev I. A. Ishodnye metodicheskie pozicii pri issledovanii iskusstvennyh stroitel'nyh konglomeratov. [The initial methodological position in the study of artificial construction conglomerates ]. Stroitel'nye materially- Construction materials. 1980, no. 2, pp.24 – 25. (in Russian).
Solomatov V. I. Kompozicionnye materialy. [Composite Materials], Moscow, Stroiizdat, 1993.148 p. (in Russian).
Sheikin A. E. K voprosu prochnosti, uprugosti i plastichnosti betona. [To a question of strength, elasticity and plasticity of concrete]. MIIT- MIET Moscow, 1946, pp. 69-71. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права