Вплив виду затверджувача на строки тужавлення рідкоскляних сумішей

Анотація

Постановка задачі. Наразі у зв'язку з модернізацією житлового будівництва першочергового значення набувають питання підбору легких ефективних матеріалів, які можуть бути одночасно застосовані у несівних і теплоізолюючих конструкціях. Переваги ефективних матеріалів у повній мірі можна реалізувати при будівництві індивідуальних житлових будинків, де поряд з різними будівельними конструкціями широке застосування знаходять і теплові пристрої, такі як печі, каміни, сауни, димові труби і т. д. Аналіз сучасного стану розробки та дослідження легких бетонів показав, що прийнятним буде застосування в якості в'яжучого рідкого скла. Позитивний досвід застосування в металургії складів жаростійких бетонів на рідкому склі [1] показав, що вони мають ряд безсумнівних переваг у порівнянні з традиційними бетонами на цементних і вапняних в'яжучих, а саме: характеризуються прискореними термінами тужавлення. Аналіз публікацій. Важливою характеристикою рідкоскляних сумішей є процес тужавлення, заснований на реакції між рідким склом і затверджувачем, необхідно застосування ефективного затверджувача, що забезпечує дотримання умов твердіння цих сумішей. Раніше в якості затверджувача найчастіше використовували кремнефтористий натрій [2], при цьому була встановлена його оптимальна кількість, що складає 10 -12 % від ваги рідкого скла. У роботі [3] встановлено можливість заміни кремнефтористого натрію на саморозсипні шлаки металургійних підприємств, які у своєму складі містять β і γ - 2CaO · SiO2. Найдоступнішим з цих шлаків є феррохромовий шлак − відхід виробництва ферохрому. Має місце позитивний досвід застосування у складах жаростійких бетонів глиноземистого цементу, який є затверджувачем рідкого скла [4]. Експериментально встановлено, що найбільш прийнятним затверджувачем рідкого скла є феррохромовий шлак [5]. Застосування в якості затверджувача кремнефтористого натрію, феррохромового шлаку і глиноземистого цементу стримується через їх високу вартість та розрив економічних зв'язків з Росією, країною виробником цих матеріалів. Мета роботи полягала у визначенні реакційної можливості по відношенню до рідкого скла портландцементу, фазовий склад якого також представлений кальцієвими силікатами. При цьому було необхідно порівняти терміни початку і кінця тужавлення сумішей з відомими затверджувачами рідкого скла із сумішами з портландцементом різних марок. Висновки. Проведені випробування рідкоскляних сумішей з різними затверджувачами показали, що найбільш економічно доцільне застосування портландцементу М 400 в якості затверджувача рідкого скла. При цьому в умовах будівництва у літній період закономірно очікувати зниження терміну тужавлення сумішей зі збільшенням температури повітря.