Вуглецевмісні композити на основі металів
Ключові слова:
структура, фулерен, алюміній, кристаліти, механоактивація, карбідиАнотація
Постановка проблеми. У числі розроблених технологій виробництва металоматричних композитів особливе місце посідає порошкова металургія, що має принципові відмінності від традиційно застосовуваних ливарних технологій. Основні достоїнства цієї технології є: можливість тонкого регулювання структури і фазового складу вихідних компонентів і в кінцевому підсумку можливість отримання об'ємних матеріалів у наноструктурованому стані з мінімальною кількістю технологічних операцій. До числа потенційних зміцнювачів металів відносять: мікро- і нанорозмірні оксиди, карбіди, нітриди, віскерси та інші. Особливе положення займають вуглецеві наноструктури (ВНС): фулерени С60, одностінні та багатостінні нанотрубки, оніони (сферичні «цибулини»), наноалмази і графени, властивості яких інтенсивно досліджують в останні роки. Ці об'єкти володіють високими значеннями тепло- та електропровідності, надпружні і мають міцність, близьку до теоретичної, що може забезпечити отримання композиційних наноматеріалів з унікальним комплексом фізико-механічних властивостей. Створюючи металоматричніх композиційні матеріали (КМ), зміцнені різними УНС, уже на стадії підготовки вихідних компонентів особливу увагу слід приділяти процесам механоактивації, що впливають на структуру, фазовий склад і властивості алюмоматричних композитів.
Мета роботи - дослідити вплив механоактивації на структуру і фазовий склад алюмоматричних композитів.
Висновок. Наведено результати дослідження структури і фазового складу вихідних і механоактивованих порошків і об'ємних модифікованих металоматричних композитів залежно від типу і концентрації модифікувальних різновидів ВНС, режимів МА і параметрів компактування. Проведено дослідження трибологічних властивостей Аl-УНС наноструктурованих матеріалів.
Посилання
Vaganov V.E., Zakharov V.D., Abramov D.V., Ratiev S.N., Ryabtsev A.D., Pashinskiy V.V. and Solov'eva L.A. Strukturoobrazovanie pri spekanii poroshkovykh materialov sistemy zhelezo-uglerodnye nanotrubki (nanovolokna) [Structure formation during sintering of powder materials of the iron-carbon nanotubes (nanowires)]. Materialovedenie [Material science]. 2011, no. 2, pp. 53-56. (in Russian).
Vaganov V.E., Shchetinin Yu.A., Astredinov V.M., Zakharov V.D. and Reshetnyak V.V. Issledovanie struktury i svoystv kompozitsionnykh materialov na osnove medi modifitsirovannoy uglerodnymi nanostrukturami posle deformatsionnoy i termicheskoy obrabotki [The study of the structure and properties of composite materials based on copper of modified carbon nanostructures after the deformation and heat processing]. Konstruktsii iz kompozitsionnykh materialov [Construction from compositional materioals]. 2013, no. 3(131), pp. 11-15. (in Russian).
Laplaze D, Bernier P., Maser W.K., Flamantb G., Guillardb T. and Loiseauc A. Carbon nanotubes: the solar approach. Carbon.1998, vol. 36, iss. 5/6, pp. 685-688.
Rodriguez N. M. A review of catalytically grown carbon nanofibers. Journal of materials research. 1993, vol. 8, iss. 12, pp. 3233-3250.
Kechin V.A. and Vaganov V.E. Osnovnye tendentsii sozdaniya nanostrukturirovannykh materialov [The main tendencies of creating nanostructured materials]. Metallurgiya i mashinostroenie [Metallorgy and mechanical engineering ]. 2010, no. 2, pp. 27-30. (in Russian).
Koyama T. Formation of carbon fibers from benzene. Carbon. 1972, vol. 10, iss. 6, pp. 757-758.
Baird T. Fryer J.R. and Grant B. Carbon formation on iron and nickel foils by hydrocarbon pyrolysis—reactions at 700°C. Carbon. 1974, vol. 12, iss. 5, pp. 591-602.
Oberlin A., Endo M. and Koyama T. Filamentous growth of carbon through benzene decomposition. Journal of crystal growth. 1976, vol. 32, pp. 335-349.
Tibbets G. G. Carbon fibers produced by pyrolysis of natural gas in stainless steel tubes. Applied physics letters. 1983, vol. 42, pp. 666-667.
Tibbets G.G. Why are carbon filaments tubular? Journal of crystal growth. 1984, vol. 66, iss. 3, pp. 632-638.
Endo M. and Kroto W. Formation of carbon nanofibers. Journal of physical chemistry. 1992, vol. 96, pp. 6941-6944.
Charlier J.C.,Vita A.De., Blasé X. and Car R. Microscopic growth mechanisms for carbon nanotubes. Science. 1997, vol. 275, iss. 5300, pp. 647-649.
Dai H., Wong E.W. and Lieber C.M. Probing electrical transport in nanomaterials: Conductivity of individual carbon nanotubes. Science. 1996, vol. 272, iss. 5261, pp. 523-526.
Vaganov V.E., Orlov V.Yu., Shibaev D.A. and Bazlov D.A. Khimicheskaya modifikatsiya uglerodnykh nanotrubok [Chemical modification of carbon nanotubes]. Izvestiya vuzov. Khimiya i khimicheskie tekhnologii [Proceedings of HEE. Chemistry and chemistry technologies]. 2011, vol. 54, no.7, pp. 38-41. (in Russian).
Vaganov V.E. and Kamanina N.V. Vliyanie uglerod-soderzhaschikh nano struktur na opticheskie i fizicheskie svoystva materialov vklyuchaya zhidkie kristally [The influence of carbon-containing nanostructures on the optical and physical properties of materials including liquid crystals]. Zhidkie kristally i ikh prakticheskoe ispol'zovanie [Liquid crystals and their practical use]. 2010, iss. no. 2, pp. 5-24. (in Rusian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
