Класифікація антропогенно перетворених ґрунтів урбоекосистеми м. Дніпропетровськ
Ключові слова:
урбоекосистема, ґрунтовий профіль, ґрунт, трансформація, будівельна діяльністьАнотація
Постановка проблеми. Функціонування міста як штучно створеної в результаті антропогенної діяльності системи спричинює деградацію та, іноді, навіть знищення навколишнього природного середовища з подальшою заміною його на техногенне. В першу чергу потерпає ґрунт як базова складова будь-якої екосистеми, в котрій замикаються колообіги речовин, адже він завдяки своїм протекторним функціям виступає потужним біогеохімічним бар’єром на шляху їх міграції, здатним депонувати токсиканти на тривалий час. У процесі ґрунтоутворення міських ґрунтів провідну роль відіграє антропогенний фактор, котрий здатний впливати як прямо – руйнування ґрунтового профілю внаслідок будівельної діяльності, так і опосередковано – у разі аерогенного або гідрогенного забруднення ксенобіотиками, що містяться у викидах та скидах промислових підприємств і визначається типом господарського використання та історією розвитку території. Строкатість використання міського ґрунту відбивається через порушення його ґрунтового профілю, чому, здебільшого, сприяє створення на його поверхні органо-мінерального шару шляхом перемішування, насипу, захоронення та (або) забруднення речовинами різного походження. Тому класифікація міських ґрунтів за ступенем порушення ґрунтового профілю внаслідок антропогенної діяльності є досить актуальним науково-практичним завданням урбоекології щодо досягнення норм екологічної безпеки функціонування сучасного міста, адже відновлення їх протекторних функцій неможливе без знання трансформації морфологічної будови.
Мета. Провести класифікацію антропогенно порушених, у наслідок будівельної діяльності, ґрунтів м. Дніпропетровськ шляхом визначення морфологічних ознак будови ґрунтового профілю з відокремленням поверхневих утворень антропогенного та техногенного походження порівняно до зонального ґрунту – чорнозему звичайного малогумусного важкосуглинкового на лесі.
Висновок. Тривалий антропогенний вплив на зональний ґрунт – чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий в межах урбоекосистеми м. Дніпропетровськ спричинив його трансформацію в урбанозем, який за морфологічною будовою характеризувався перемішаним (санітарно- захисна зона промислових підприємств), насипним (висотна забудова) та агрогенним (присадибні ділянки приватного сектору) типом ґрунтового профілю. Відокремлення техногенних поверхневих утворень дало змогу класифікувати їх за ступенем порушення ґрунтового профілю, походженням, хімічним складом як органолітострати з групи натурфабрикатів – для перемішаного типу, що зазнав хімічного забруднення; та урбіквазизему – для насипного типу урбанозему.
Посилання
Gerasimova M.I., Stroganova M.N., Mozharova N.V. and Prokofeva T.V. Antropogennyie pochvyi: genezis, geografiya, rekultivatsiya [Anthropogenic soils: genesis, geography, reclamation]. Smolensk: Oykumena, 2003, 268 p. (in Russian).
Vovk O.B. Osoblivosti gruntovogo monitoringu v umovah mista (na prikladi m. Lvova) [Special features of soil monitoring in the urban environment (by the example of L’viv, Ukraine)]. Ekologiya ta noosferologiya [Ecology and Noospherology]. 2007, vol. 18, no. 1-2, pp. 57-63 (in Ukranian).
Gavryushina O.E. Ekologichni aspekti transformatsiyi miskih gruntiv pid shtuchnimi pokrittyami [Environmental aspects of the transformation of urban soils uner the artificial covering]. Lyudina ta dovkillya. Problemi neoekologiy [The Man and Environment. Problems of Neoecology]. 2013, no. 3-4, pp. 164-167 (in Ukranian).
Yorkina N.V. Pochvyi kak reprezentativnyiy komponent ekologicheskogo monitoringa urboekosistemyi [Soils as a representative component of environmental monitoring of urboekosystem]. Biologichniy visnik Melitopolskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Bioligical Bulletin of Melitopol State Pedagogical university]. 2011, no. 3, pp. 6-12 (in Russian).
Shishov L.L., Tonkonogov V.D., Lebedeva I.I. and Gerasimova M.I. Klassifikatsiya i diagnostika pochv Rossii [Classification and diagnosis of soil of Russia]. Smolensk: Oykumena, 2003, p. 268. (in Russian).
Panas R.M. TehnogennI grunti Ukrayini. Gruntoznavstvo [Man-made soils of Ukraine. Soil science]. Lviv: Noviy Svit-2000, 2008, pp. 267-279 (in Ukranian).
Polupan M.I., Solovey V.B. and Velichko A.V. Klasifikatsiya gruntiv Ukrayini [Classification of soils of Ukraine]. Kiev: Agrarna nauka, 2005, pp. 275-279 (in Ukranian).
Polchina S.M. Regulyatorna funktsiya lisoparkovih nasadzhen v urboantropogenezi [The regulatory function of for- est park plantations in the urboanthropogeny]. Ekologiya ta noosferologiya [Ecology and noospherology]. 2006, vol. 17, no. 1-2, pp. 122-128 (in Ukranian).
Samofalova I.A. Sovremennyie problemyi klassifikatsii pochv [The modern problems of classification of soils]. Perm’: Izd-vo FGBOU VPO Permskaya GSHA, 2012, 175 p. (in Russian).
Stroganova M.N. Gorodskie pochvyi: genezis, klassifikatsiya, ekologicheskoe znachenie (na primere g. Moskvyi). Avtoref. dis. doktora biol. nauk [Urban soils: genesis, classification, ecological value (by the example of Moscow city). Diss. of Dr. Biol.Sc.]. Moskva, 1998, 71 p. (in Russian).
Tseh V. and Hintermayer-Erhard G. Pochvyi Mira. Atlas [Soils of the world. Atlas]. Moskva: Akademiya, 2007, 120 p.
Arnold R.W. Soil Classification Principles. Soil сlassification 2001: contributions to the International symposium “Soil Classification 2001”, 8-12 October 2001, Velence, Hungary, edited by Erika Micheli, Freddy O. Nachter- gaele, Robert J.A. Jones, Luca Montanarella. Italy, 2002, pp. 3-8.
World reference base for soil resources 2006. A framework for international classification, correlation and commu- nication: World soil resources reports. No 103. 2nd еdition. Rome: FAO, 2006, 128 p. Available at: ftp://ftp.fao.org/agl/agll/docs/wsrr103e.pdf
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
