Технології виведення стін українського народного житла (на прикладі придніпровського регіону)
Ключові слова:
саман, вальки, глинобитна хата, глинолита хатаАнотація
Постановка проблеми. Уже сьогодні по всій території України не часто можна зустріти типову, стару хату, той чи інший тип народних господарчих споруд. Мине небагато часу і окремі пам’ятки народної архітектури важко буде знайти. Між тим, сільське житло було найбільш масовим об’єктом народного будівництва. У ньому втілені кращі надбання і досвід народних зодчих, воно становить велику цінність для історії культури українського народу, історії українського мистецтва , архітектури та етнографії, екобудівництва. Народне мистецтво хатобудування Наддніпрянської України − багатовимірний у просторі й часі масив українського рукотворного мистецтва − являє собою народну архітектуру, її оздоби, речове наповнення інтер’єру дому та садиби, а також пластично-просторові утворення, що визначають ритуальні локуси родинно життя українського села від найдавніших часів до сьогодення.
Аналіз публікацій. Перші фундаментальні спроби дослідити народну архітектуру, зокрема українське народне житло , були зроблені в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Це були праці етнографів та істориків М.Сумцова [17] та Д. Багалія [14−4], у певній мірі –Г.Лукомського [12]. У розрізі нашого дослідження цікавою є робота В. Харузина [19]. Цікаві матеріали знаходимо в серії публікацій, які з’явилися в кінці ХІХ на поч.. ХХ століття і пов’ язані з життєво необхідною тенденцією будувати вогнестійке житло, яким власне була українська хата. «Скрізь тепер намагаються ставити такі хати та комори, щоб і дешеві були, й міцні, і ловкі, а саме головне – щоб не піддавалися так «червоному півневі». Заохочуються ставити – хто заможнішій – будівлі з цегли та каменю, а хто убогіший, той до глиняних, саманних береться, – вони чепурні, міцні, дешеві, довговічні й негорючі», – зазначається в передмові до невеликого видання І. Улашівського «Саманні будівлі» [18]. Невеличка брошура «Вальковия постройки (съ 20 рисунками въ текстъ)» Ф. С. Дудко також детально описує технологію будування української хати як найбезпечнішого та найчистішого (в значенні екологічного Г. Є.) житла цього часу [10].
У 70-ті роки ХХ ст. почали з’являтися праці, присвячені вивченню народного будівництва в Україні. Це роботи, в яких розглядалися особливості забудови того чи іншого регіону, типи хат, їх інтер’єр; будівництво господарчих споруд, облаштування двору. Серед них А. Данилюк «Замкнені двори на Поліссі» [6−7], А. Данилюк та М. Шпак «Традиційне і нове в бойківському житловому будівництві» [8], М. Струнка «Українське народне житло Миколаївщини» [16], М. Мануревич «Народное жилище гагаузов…» [14], З. Петрова Сельские жилые дома в Карпатах [15] та інші [11; 13]. Мета й основні напрямки нашого дослідження полягає у комплексному вивченні технології виведення стін народного житла українців Середньої та Нижньої Наддніпрянщини України (Придніпровського регіону) кінця XIХ - середини ХХ ст., оскільки Дніпропетровщина належить саме до цього історико-географічного та промислово-економічного регіону.
Посилання
Bagaley D.I. Ocherki kolonizatsii i byta stepnoy okrainy Moskovskogo gosudarstva [Essays of colonization and life steppe outskirts of Moscow State]. Imp. o-vo istorii i drevnostey ros. pri Mosk. un-te [Society of history ancientry of Russia under Moscow university]. Moskow, 1887, 614 p. (in Russian).
Bagaley D.I. Kolonizatsiya Novorossiyskogo kraya i pervyie shagi ego po puti kultury [Colonization of the No-vorossiysk territory and its first steps on the way of culture]. Kiev, 1889, 118p. (in Russian).
Bahaliy D.I. Zaselennia Pivdennoi Ukrainy (Zaporozkogo i Novorosiyskogo kraia) i pershi pochatky ii kulturnogo rozvytku [Settling of the Southern Ukraine (Zaporozhye and Novorossiysk Territory) and the first beginnings of cul-tural development]. Kharkiv: Soyuz, 1920, 34p. (in Ukrainian).
Bahaliy D. Istoria Slobidskoi Ukrainy [History of Sloboda Ukraine]. Kharkiv: Osnova, 1991, 256 p. (in Ukrainian).
Gumilev L.N. Geografiya etnosa i istoricheskij period [Geography of ethnic and historical period]. Leningrad : Nauka, 1990, 279 p. (in Russian).
Danylyuk A.H. Ukrayinska khata [Ukrainian peasant house]. Kyiv: Nauk. dumka, 1991, 112 p. (in Ukrainian).
Danylyuk A. Zamkneni dvory na Polissi [Closed yard of Polesie]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. 1975, no. 4, pp. 102–103. (in Ukrainian).
Danylyuk A. Tradytsiyna poliska sadyba i typy ii zabudovy [Traditional farmstead of Polesie and types of construc-tion]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. 1991, no. 2, pp. 53–58. (in Ukrainian).
Danylyuk A. and Shpak M. Tradytsiyne i nove v boykivskomu zhytlovomu budivnytstvi [Traditional and new Boyko housing]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography]. 1972, no. 4, pp. 9–11. (in Ukrainian).
Dudko F.S. Valkovye postroyki (s 20 risunkami v tekste) [Valkov buildings (with 20 figures in the text)]. Kiev: M-vo zemledeliya. Otdel sel. str-va, 1916, 31 p. (in Russian).
Koliko Yu.L. Budivnytstvo z hruntoblokiv [Construction with soil blocks]. Kyiv, L'viv: Derzh. vyd-vo tekhn. lit., 1946. (in Ukrainian).
Lukomskyi V.K. Starynni sadyby Kharkivskoi hubernii [Ancient manors of Kharkov province]. Z ukrayinskoi khudozhnoi spadshchyny [From the Ukrainian artistic heritage]. Kyiv, 2004, pp. 18–154. (in Ukrainian).
Marzeev A.N. Zhilishcha i sanitarnyj byt selskogo naseleniya Ukrainy [Dwellings and sanitary way of the rural population life of Ukraine]. Kharkov : Nauch. myisl, 1927, 196 p. (in Russian).
Marunevich M.V. Narodnoe zhilische gagauzov Dnestrovsko-Prutskogo mezhdurechya (XIX–nach. XX vv.) :
Avtoreferat Kand [Gagauz People's dwelling Dniester and Prut interfluve (XIX-early XX centuries: Abstract of Ph.D. dissertation]. In-t etnografii im. N.N. Mikluho-Maklaya [Institute of Etnography named after N.N. Mikluho-Maklai]. Kishinev, 1977, 27 p. (in Russian).
Petrova Z.A. Selskie zhilye doma v Karpatah [Rural houses in Carpathians]. Uzhgorod: Karpaty, 1972, pp. 97–100. (in Russian).
Strunka M.L. Ukrayinske narodne zhytlo Mykolaiivshchyny [Ukrainian national housing of Mykolaiv]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia [Folk art and ethnography].1983, no. 2, pp. 63–67. (in Ukrainian).
Sumtsov M. Slobozhane. Istoryko-etonohrafichna rozvidka [Slobozhane. Historical and ethnographic intelligence]. Kharkiv: Soyuz, 1918, 240 p. (in Ukrainian).
Ulashkivskyi I. Samanni budivli [Saman buildings]. Kyiv: Rillia, 1912, 16 p. (in Ukrainian).
Haruzina V.N. Zametki o krest’yanskom zhilishche v Verkhnedneprovskom uezde Ekaterislavskoj gubernii [Notes about peasant dwelling in Verhnedneprovsk of Ekaterislavskoy province]. Yanchuk N.A., ed. Etnograficheskoe obozrenie, Imperatorskoe obshchestvo lyubitelej estestvoznaniya, arkheologii i etnografii (IOLEAE) pri Moskovskom universitete [Ethnographic review, Imperial Society of Natural history experts, Archaeology and Eth-nography (ISNHEAE) at the University of Moscow]. Moskow, 1905, no. 2-3, pp. 7-13. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права