Забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій
Ключові слова:
навколишнє середовище, техногенно-мінеральні родовища, шлак, шлаковий відвал, забруднення повітряАнотація
Постановка проблеми. Будь-які виробничі процеси пов'язані з утворенням відходів. Із року в рік зростаюча маса відходів ‑ один із головних факторів зниження якості навколишнього середовища і руйнування природних ландшафтів. Промисловий розвиток неминуче посилює техногенне навантаження на природне середовище та порушує екологічний баланс [3]. Атмосферне повітря ‑ життєво важливий елемент навколишнього природного середовища. Розвиток промисловості, зростання міст, збільшення кількості транспорту, активне освоєння навколоземного простору викликають зміни газового складу атмосфери і порушення її природного балансу. Якість повітря впливає на здоров'я населення [5]. Без води або їжі людина може обходитися деякий час, але без повітря вона не може прожити і декількох хвилин, тому збереження атмосферного повітря, придатного для дихання, ‑ актуальна проблема. Мета статті. Результати геологічних досліджень однозначно свідчать про те, що забруднення приземного шару атмосфери ‑ найпотужніший, постійно діючий фактор впливу на людину, харчовий ланцюг і навколишнє середовище. Ця проблема отримала своє відображення в науковій літературі [2; 3; 6], а другий вагомий показник екологічного благополуччя регіону ‑ це кількість утворених та накопичених відходів. За цим показником Дніпропетровська область перебуває в лідерах, оскільки належить до промислово розвинених регіонів. Ідея статті полягає в тому, щоб розглянути забруднення атмосферного повітря міського середовища в аспекті накопичення відходів на території підприємств, зокрема, шлакових відвалів металургійного виробництва. Висновок. Шлакові відвали, розташовані на території підприємства, ‑ джерела істотного забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій за рахунок перманентного характеру поширення забруднення. Відвал ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» є джерелом надходження марганцю, цинку, нікелю в атмосферу. На межі санітарно-захисної зони (СЗЗ), на території, прилеглій до відвалу феросплавних шлаків величина розсіювання марганцю в атмосфері (без урахування фону) в умовах статичного зберігання складає 2,68 ГДК. Отже, концентрація марганцю (без урахування фону) на межі СЗЗ більше ніж удвічі перевищує ГДК. Для зменшення концентрації до нормативних значень запропоновано граничну масу накопичення шлаків на відвалі, яка складає 936 287,6 т.
Посилання
Kozlovska T.F., Deyna I.P. and Drakhobetskyi V.V. Vyznachennia kryteriiv vplyvu toksychnykh rechovyn promyslovykh vidkhodiv iz zastosuvanniam metodolohii ekolohichnoho ryzyku [Defining of the impact criteria of toxic substances in industrial waste using the methodology of the environmental risk]. Ekolohichna bezpeka [Ecological safety], 2009, no. 1(5), pp. 26–29. (in Ukrainian).
Ilchenko V.M., Shabala A.V. and Sokalska Ye.S. Analiz pokaznykiv stanu ekolohichnykh system dnipropetrovskoho rehionu [Analysis of ecological systems of the Dnepropetrovsk region]. Molodyy vchenyy [The young scientist], 2014, no. 7(10), pp. 130–133. (in Ukrainian).
Karpov V.S., Panarian V.M. and Horiunkova A.A. Informatsyonno-izmerytel'naya systema otsenky zagryaznenij atmosfernogo vozdukha [The information-measuring system of pollution monitoring of surface air industrialized regions]. Izvestiya Tul'skogo gosudarstvennogo universiteta. Tekhnicheskie nauki [News of Tula State University. Technical science]. 2012, vol. 2, pp. 83–91. (in Ukrainian).
Makarov A.B. and Talalay A.H. Tekhnogenno-mineral'nye mestorozhdeniya i ikh ekologycheskaya rol' [Technogenic mineral habitat and their ecological role]. Lytosfera [Lithosphere]. 2012, no. 1, pp. 172–176. (in Russian).
Makarova V.N. and Savin L.S. Utilizatsiya tekhnogennykh otkhodov v promyshlennosti stroitel'nykh materialov [Disposal of technological waste in the construction materials industry]. Ekolohichnyi intelekt – 2011. VI mizhnarodna naukovo-praktychna konferenciia molodykh vchenykh [Ecological intellect – 2011. VI International Research and practice Conference of Young Scientists]. M-vo transportu i zviazku Ukrainy, Dnipropetr. nats. un-t zalizn. transp. im. akad. V. Lazariana. Dnipropetrovsk, 2011, pp. 165–166. (in Russian).
Mamaev I.I., Sakhnyuk T.I. and Sakhnyuk P.A. Analiz rezul'tatov monitoringa atmosfernogo vozdukha v otdel'nykh gorodakh Stavropol'skogo kraya sredstvami biznes analytiki [Analysis of the results of air monitoring in different cities of Stavropol Territory by means of business analysts]. Nauchnyj zhurnal KubGAU [Scientific journal of KubGAU], 2014, no. 100(06). Available at: http://ej.kubagro.ru/2014/06/pdf/12.pdf. (in Russian).
NPO «Soyuzstromekologiya» Metodycheskoe posobye po rashchetu vybrosov ot neorganizovannikh istochnikov promishlennosti stroitel'nikh materyalov [The emissions calculation guidelines from disorerly sources of construction materials industry]. Novorossijsk, 1989, 27 p. (in Russian).
Orlov D.S., Sadovnikova L.K. and Lozanovskaya I.N. Ekologiya i okhrana byosfery pri khimicheskom zagryaznenii [Ecology and biosphere protection by chemical pollution]. Moskva: Visshaya shkola, 2002, 334 p.
Pavlov A.N. Ekologiya: ratsional'noe prirodopol'zovanie i bezopasnost' zhiznedeyatel'nosti [Environment: environmental management and life safety]. Moskva:Visshaya shkola, 2005, 343 p. (in Russian).
Pashkevich M.A. and Parshyna M.V. Razrabotka iskusstvennogo geokhemicheskogo bar’era v zone vozdejstviya tekhnogennikh massivov [The development of artificial geochemical barrier in zone of technogenic massifs influence]. Gornyj informatsionno-analiticheskij byulleten' [Mining information analytical bulletin], 2009, no. 6, pp. 275–283. (in Russian).
Perel'man A.I. and Kasimov N.S. Geokhimiya landshafta [Geochemistry of terrain]. Moskva: Visshaya shkola, 1999, 610 p. (in Russian).
Savin L.S., Makarova V.M. and Tkach N.O. Rozrobka innovatsiinogo teploizoliatsiinogo materialu z zaluchenniam tekhnogennykh vidkhodiv [The development of innovative thermal insulation material with the involvement of man-made waste]. Dnipropetrovsk: Nova ideolohiia, 2011, 98 p. (in Ukrainian).
Rusina V.V. Myneral'nye vyazhushchie veshchestva na osnove mnogotonnazhnikh promishlennikh otkhodov [Mineral binders based on the tonnage of industrial waste]. Bratsk: BrGU, 2007, 224 p. (in Russian).
Yakovishina T.F. Vybor formy soedineniya tyazhelykh metallov pri provedenii ekologicheskogo monitorynga pochv krupnykh promyshlennykh aglomeratsyj [The form choice of heavy metals in the soil environmental monitoring of large industrial agglomerations]. Available at: www.rusnauka.com/27_OINXXI_2011/Ecologia/6_92589.doc.htm. (in Russian).
Raghbir S. and Shukla U.C. Studies of 65 Zn movement in soil colubins under laboratory conditions. Geoderma, 1976, vol. 15, iss. 4, pp. 313–321.
Reuter M., Xiao Y. and Boin U. Recycling and environmental issues of metallurgical slags and salt fluxes.VII International Conference on Molten Slags Fluxes and Salts. The South African Institute of Mining and Metallurgy, 2004. Available at: http://www.saimm.co.za/Conferences/Slags2004/050_Reuter.pdf.
David J.N., Satoshi H. and Allison B. Tree and forest effects on air quality and human health in the United States. Environmental Pollution. 2014, pp. 119–129.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
