Історія і сучасність поселень XVI–XVIII ст. на теренах Дніпропетровська очима студентів
Ключові слова:
поселення, фортеця, слобода, місто, дерев’яна церква, краєзнавча робота, перейменуванняАнотація
Постановка проблеми. З набранням чинності Законом України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки», за мінімальними оцінками істориків, близько 800 населених пунктів, серед яких щонайменше 24 міста, зокрема і Дніпропетровськ, мають бути перейменовані. Але думки мешканців розділились: є прихильники зберегти стару назву, змінивши її семантичне навантаження, і є досить багато бажаючих перейменувати місто на Січеслав, Дніпрослав, Кодак тощо. Наразі актуально дізнатись думку молодих мешканців міста і області, яким творити майбутнє своє і своїх дітей. Аналіз досліджень. Історія поселень XVI–XVIII ст. на теренах майбутнього Катеринослава (Дніпропетровська) стала предметом дослідження багатьох учених ще з ХІХ століття. У роки незалежності все більше істориків заявляють про необхідність перегляду літочислення історії нашого міста, узявши до уваги більш ранні поселення, які беззаперечно вплинули як на освоєння краю, так і на майбутнє губернського міста. Мета статті – визначити ступінь впливу поселень XVI – XVIII ст. на подальшу (у тому числі сучасну) історію Катеринослава (Дніпропетровська) у свідомості молоді.
Висновок. Аналіз поселень XVI-XVIII ст. свідчить про активні містобудівні процеси, що мали місце в нашому регіоні в козацько-гетьманську добу. Цей важливий етап в історії нашого міста збагачує нас, його нинішніх мешканців, фактами про далеке минуле, яке слід не тільки пам’ятати і передавати нащадкам, а й по можливості відновлювати через реконструкцію визначальних архітектурних об’єктів. Результати опитування студентів з метою з’ясування їхнох думок щодо повернення до історичних топонімів міста свідчать про відсутність у переважної частини молоді сформованої національно-історичної свідомості через прогалини в історичних знаннях і низький рівень національно-патріотичного виховання в середній школі.
Посилання
Apanovych O. Ostannii koshovyi otaman Zaporozkoi Sichi [The last ataman of the Zaporozhian Sich]. Apanovych O.M. Getmany Ukrainy i koshovi otamany Zaporozkoi Sichi [Getmans of Ukraine and atamans of the Zaporozhian Sich]. Kyiv, 1993. Available at:
http://royallib.com/read/apanovich_olena/getmani_ukrani koshov_otamani_zaporozko_sch.html#984299. (in Ukrainian).
Binkevich V.V. and Kameko V.F. Gorodok starinnyj zaporozhskij Samar` s perevozom: Kraevedcheskij ocherk [The ancient Zaporozhian town of Samaria with transportation: Local History essay]. Dnipropetrovsk: Porogi, 2000, 56 p. (in Russian).
Veklenko V.A. Arkheologicheskie issledovaniya Bogoroditskoj kreposti i ee posada: pervye itogi [Archaeological research of Bogoroditskaya fortress and its tenements: first results]. Architekturnoe nasledstvo [Archictural inharitance]. Moskva, 2011, iss. 54, pp. 88–101. (in Russian).
Gulyaev G.I., Bolshakov V.I. and Moroz V.S. Ocherki istorii Ekaterinoslava (A tak li eto bylo?): v 2 kn. [Essays on the History of Yekaterinoslav (And if it was?): in 2 books]. 2-nd ed. Dnepropetrovsk: PGASA, 2007, book no. 1: (1775-1886), 201 p. (in Russian).
Bolebrukh A.H. and Kvitka S.A., comps. Dnipropetrovsk: vikhy istorii [Dnepropetrovsk: landmarks of history]. Dnipropetrovsk: Hrani, 2001, 256 p. (in Ukrainian).
Druzhinina E.I. Severnoe Prichernomor`e v 1775 – 1880 gg.[ Northern Black Sea Coast in 1775 - 1880]. In-t istorii Akad. nauk SSSR [The History of Academy of Science of SSSR Institute]. Moskva: Izd-vo Akad. nauk SSSR, 1959, 282 p. (in Russian).
Zaruba V. Kodak. Narys istorii fortetsi [Essay on the the history of the fortress]. Dnipropetrovsk, 2004, 60 p. (in Ukrainian).
Kabuzan V.M. Zaselenie Novorossii (Ekaterinoslavskoj i Khersonskoj gubernii) v XVIII – pervoj polovine XIX veka (1719 – 1858 gg.) [Moving in Novorossiya (Ekaterinoslav and Kherson provinces) in XVIII - first half of the nineteenth century (1719 - 1858)]. Akad. nauk SSSR, In-t istorii SSSR [Academy of Science of SSSR, History Institute of SSSR]. Moskva: Nauka, 1976, 307 p. (in Russian).
Korzh N.L. Ot’ S’chi Zaporozhskoj: Ustnoe povestvovanie byvshego zaporozhtsa, zhitelya Ekaterinoslavskoj gubernii i u’zda, seleniya Mikhajlovki, Nikity Leont`evicha Korzha [From Sech of Zaporozhye: Oral narration of the former Cossack, resident of Ekaterinoslav province, village of Mikhailovka, Nikita Leontyevich Korzh]. Reprint. izdanie, 1842. Dnepropetrovsk: [b.n.], 1991, 59 p. (in Russian).
Mytsyk Yu.A. Kozatskyi krai. Narysy z istorii Dnipropetrovshchyny XV – XVIII st. [Cossack region. Essays on the History of Dnipropetrovsk of the XV - XVIII centuries]. Dnipropetrovsk: DDU, 1997, 175 p. (in Ukrainian).
Repan O., Starostin V. and Kharlan O. Palimpsest. Korinnia mista: poselennia XVII-XVIII stolit v istoriii Dnipropetrovska [The roots of the city settlements of the XVII-XVIII centuries in the history of Dnipropetrovsk]. Kyiv: Ukrainski propilei, 2008, 268 p. (in Ukrainian).
Rysich J. Chy znaete vy, shcho Kodatska fortetsya stoit u vytokakh m. Dnipropetrovska? [Did you know that Kodak Fortress is the origins of Dnepropetrovsk?]. Storinky istorii Ukrainy: Narysy, statti [History pages of Ukraine: Essays, articles]. Dnipropetrovsk: Sich, 1992, pp. 10 – 13. (in Ukrainian).
Skalkovskyi A. O. Istoriia Novoi Sichi, abo ostannoho Kosha Zaporozkogo [The history of New Sich or the last Kosh of Zaporizhia]. Dnipropetrovs`k: Sich, 1994, 678 p. (in Ukrainian).
Holub I. and Starostin V., comps. Staryi Kodak. Istorychnyi narys. Bibliohrafiya [Old Kodak. Historical Review. Bibliography]. Dnipropetrovsk: DOUNB, 2007, 82 p. (in Ukrainian).
Starostin V.S. Stolytsya stepovoho kraiu. Dnipropetrovsk: narysy z istorii mista [The capital of the steppe. Dnepropetrovsk: Essays on the History of the City]. Dnipropetrovsk: Dniproknyha, 2004, 279 p. (in Ukrainian).
Feodosii (Makarevskyi A.G.) Materialy dlia istoryko-statystycheskaho opysaniia Ekaterynoslavskoi Eparkhiy. Tserkvy i prykhody proshedshago XVIII stoletiia [Materials for historical and statistical description of Ekaterinoslav Diocese. Churches and parishes of the last XVIII century]. Dnipropetrovsk: Dniproknyga, 2000, 1080 p. (in Ukrainian).
Kharlan O. Tserkva v imia Arkhanhela Mykhaila v mistechku Staryi Kodak: Arkhitekturno-istorychnyi narys. Bibliohrafiya [The Church of the Archangel Michael in the village of Old Kodak: Architectural and Historical Review. Bibliography]. Dnipropetrovsk: DOUNB, 2010, 44 p. (in Ukrainian).
Shalobudov V.M. Monety z Samary – Novobogorodytskoi fortetsi v konteksti datuvannia pamiatky [Coins from Samara - Novobohorodytskoyi fortress in the context of dating of the monument]. Naddniprianska Ukraina: istorychni protsesy, podii, postati [Naddniprianska Ukraine: historical processes, events, personalities]. Dnipropetr. nats. un-t im. Olesia Honchara [Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar]. 2010, iss. 8, pp. 401
– 407. (in Ukrainian).
Yavornytskyi D.I. Do istorii stepovoi Ukrainy [About the history of the steppe Ukraine]. Dnipropetrovsk: Sich, 2004, 443 p. (in Ukrainian).
Yavornytskyi D.I. Istoriya goroda Ekaterinoslava [The history of the city Ekaterinoslav]. 2-nd ed. Dnipropetrovsk: Sich, 1996, 277 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство роботи та передають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право самостійно укладати додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження наукової роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу передбачає можливість розміщення авторами рукопису в мережі Інтернет (наприклад, у електронних сховищах інформації або на веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Договір про передачу авторського права
