Оцінювання видового різноманіття біоценозів міста Дніпро

Автор(и)

  • V. M. Poltoratska Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», Україна https://orcid.org/0000-0002-6244-8439
  • O. A. Tymoshenko Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», Україна https://orcid.org/0000-0003-3114-9820
  • A. O. Boiko Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», Україна https://orcid.org/0000-0002-8503-3631
  • A. D. Shalamova Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры», Україна https://orcid.org/0000-0002-5343-3868

DOI:

https://doi.org/10.30838/J.BPSACEA.2312.261119.65.589

Ключові слова:

стійкість біоценозу, видове різноманіття, індекс багатства, індекс подібності, урбанізація

Анотація

Постановка проблеми. Велике значення в корекції та нейтралізації негативного впливу антропогенних факторів на формування екологічно безпечного середовища життєдіяльності людини повинні мати заходи оздоровлення урбанізованого середовища. Враховуючи дані еколого-гігієнічного моніторингу, стан захворюваності мешканців м. Дніпро, стає зрозумілою вагома значущість зелених насаджень, які виконують санітарно-гігієнічні, декоративно-планувальні та емоційно-психологічні функції. Визначення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро, таких як парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка, Дніпровсько-Орільський природний заповідник тапарк імені Лазаря Глоби, – актуальне науково-практичне завдання в умовах сучасного урбанізованого середовища. Мета дослідження − визначення умов, необхідних для збільшення видового різноманіття біоценозів м. Дніпро; а також підвищення стійкості біоценозів до впливу урбанізації шляхом реконструкції рекреаційних об’єктів за рахунок проведення санітарно-оздоровчих заходів. Методи. З метою оцінювання різноманіття рослинності в природних екосистемах розраховували
b-різноманітність (безрозмірні показники − коефіцієнти подібності або, так звані, індекси спільності). Для цього використовували індекси видового багатства Маргалефа, Шеннона–Вівера, Cімпсона, Макінтоша та індекси спільності Жаккара, Сьйоренсена–Чекановського. Встановлено, що збільшення різноманітності видів у міських біоценозах сприятиме підвищенню їх стійкості та продуктивності. Висновки.Високою спільністю видів характеризуються біоценози парків, а дещо меншою − заповідники. Під час оцінювання загальної площі біоценозів урбанізованих ділянок виявлено, що на них висаджено більше видів деревних порід, ніж у парках, площі яких перевищують площі урбанізованих біоценозів у декілька разів. З віком насаджень видове різноманіття біоценозів знижується. Така реконструкція зменшує стійкість біоценозів до впливу урбанізації та потребує проведення санітарно-оздоровчих заходів.

Біографії авторів

V. M. Poltoratska, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры»

Кафедра экологии и охраны окружающей среды, к. т. н., доц.

O. A. Tymoshenko, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры»

Кафедра экологии и охраны окружающей среды, к. т. н., доц.

A. O. Boiko, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры»

Кафедра экологии и охраны окружающей среды, магістр

A. D. Shalamova, Государственное высшее учебное заведение «Приднипровская государственная академия строительства и архитектуры»

Кафедра экологии и охраны окружающей среды, маг.

Посилання

1. Kucheravyi V.P. Ekologiya [Ecology]. Lviv : Svit, 2010, 500 p. (in Ukrainian).

2. Kovyazin V.F.Monitoring pochvenno-rastitel'nyh resursov v `ekosistemah [Monitoring of soil and plant resources in ecosystems]. Edited by V.F. Kovyazina, Saint-Petersburg : Publishing House of Polytechnic University, 2011,

344 p. (in Russian).

3. Kucheryavyi V.A. Urbo`ekologiya s osnovami fitomelioracii[Urboecology with phytomelioration basics]. Urboecology. P. 1. Moscow : SIS “Information”, 2012, 375 p. (in Russian).

4. Sukachov V.N. Bіogeocenoz yak virazhennya vzaєmodії zhivoї ta nezhivoї prirodi na poverhnі Zemlі : spіvvіdnoshennya ponyat' «bіogeocenoz», «ekosistema», «geografіchnij landshaft» і «facіya» [Biogeocenosis as an expression of the interaction of living and inanimate nature on the Earth's surface: the relation between the concepts of "biogeocenosis", "ecosystem", "geographical landscape" and "facies"]. Osnovi lіsovoї bіogeocenologії [Fundamentals of forest biogeocenology]. Edited by Sukachov V.N. and Dylis N.V. Moscow : Science, 1964,

pp. 5−49. (in Ukrainian).

5. Bіlyavskyi G.O. and Brovdyi V.M. Pro klasifіkacіyu osnovnih napryamіv suchasnoї ekologії[About the classifications of the main areas of modern ecology]. Rіdna priroda [Native nature]. 2005, no. 2, 300 p.

(in Ukrainian).

6. Verhun O.O. and Tymoshenko O.A. Ocіnka vartostі «zelenogo» blagoustroyu teritorії NVK № 131

m. Dnіpropetrovs'k [Estimation of the cost of green improvement of the territory of DEC No. 131 Dnipropetrovsk]. Budіvnictvo, materіaloznavstvo, mashinobuduvannya [Construction, Materials Science, Mechanical Engineering]. Dnipropetrovsk : SHEE PSACEA, iss. 85, 2015, pp. 12–17.

7. Margalef R. Temporal succession and spatial heterogeneity in phytoplankton. Perspectives in Marine Biology. Berkeley : University of California Press, 1958, pp. 323–347.

8. Mаcintosh R.P. Matrix and plexus techniques. Handbook of Vegetation Science. P. 5. The Hague, 1973,

pp. 157–221.

9. Shannon С.В. and Weaver W. The Mathematical Theory of Communication. Urbana (Illinois) : University of Illinois Press, 1963, 345 р.

10. Simpson E.H. Measurement of diversity. Nature, London, 1949, vol. 163, no. 4148, 668 p.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Наукові дослідження